Кома (музика)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Інтервали р: |
| Див.також: |
|
Кома — (англ. comma, рос. комма від грец. κομμα — відрізок) — в музичній акустиці один з найменших музичних інтервалів.
З античних часів існує проблема незамкнутості натуральних ладів. Розрізняють піфагорійську кому, що дорівнює близько 1/9 тону та синтонічну, або дідімову кому, що дорівнює приблизно 1/10 півтону.
[ред.] Піфагорійська кома
Дванадцять квінт у сумі повинні дати сім октав. Однак у піфагорійському ладі є розходження, називане піфагорійською комою, рівне приблизно чверті півтона:
[ред.] Дідімова кома
Чотири чистих квінти (2:3) складені разом дають велику терцію. Піфагорійська терція (дитон):
-
.
Однак отриманий інтервал вище за натуральну терцію (4:5) на синтонічну кому або дідімову кому.
-
.
Різницю між Піфагорійською та Дідімовою комами називають схизмою.
[ред.] Джерела
- Юцевич Ю. Є.. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан» 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
- Енциклопедія мікроінтервалів(англ.)
- Використано матеріали зі статті в російській Вікіпедії.

.
.