Комета Галлея
 Комета Галлея 8 березня 1986 р. |
|
| Відкриття | |
|---|---|
| Першовідкривач: | Названа на честь Едмонда Галлея |
| Дата відкриття: | 1758 (перший передбачений перигелій) |
| Альтернативні позначення: | 1982i, 1986 III |
| Характеристики орбіти | |
| Епоха: | 2449400,5 (17 лютого, 1994) |
| Афелій: | 35,1 а. о. |
| Перигелій: | 0,586 а. о. |
| Велика піввісь орбіти: | 17,8 а. о. |
| Ексцентриситет орбіти: | 0,967 |
| Період обертання: | 75,3 a |
| Нахил орбіти: | 162,3° |
| Останній перигелій: | 9 лютого 1986 |
| Наступний перигелій: | 28 липня 2061 |
| Породжувані метеорні потоки | |
| Ета-Аквариди, Оріоніди | |
Комета Галле́я (офіційна назва 1P/Halley) — найвідоміша яскрава короткоперіодична комета, яка наближається до Землі кожні 75-76 років. Названа на честь англійського астронома Едмонда Галлея, який вирахував її орбіту. Багато довгоперіодичних комет можуть з'являтися більш яскравими і видовищними, але комета Галлея — єдина короткоперіодична комета добре видима неозброєним оком, період обертання якої співмірний з тривалістю людського життя. З кометою пов'язані метеорні потоки Ета-Аквариди і Оріоніди. Останній перигелій був в лютому 1986 року, наступний буде в середині 2061 року.
Обчислення орбіти і відкриття [ред.]
До Ньютона і Галлея астрономи і фізики вважали комети одноразовими гостями Сонячної системи, які пролітають повз неї по незамкнутих параболічних орбітах. Галлей створив метод розрахунку кометних орбіт, який базувався на законі всесвітнього тяжіння І. Ньютона. Він звернув увагу на те, що характеристики яскравої комети, яку спостерігали 1682 р., є майже тими ж, що й у комети 1531 р., яку спостерігав Петер Апіан і комети 1607 р., яку спостерігав Йоганн Кеплер. Галлей прийшов до висновку, що яскраві комети 1531, 1607 і 1682 років — це один і той же об'єкт з періодом обертання навколо Сонця приблизно 76 років і що комета має знов з'явитися на небі в 1758 р. Його передбачення було підтверджене — комета спостерігалася в кінці 1758 р. — на початку 1759 р. Першим серед професійних астрономів знайшов її легендарний «ловець» комет француз Шарль Мессьє в Парижі 21 січня 1759 р. Але честь першого спостерігача повернення комети належить вихідцю з селян німецькому астроному-самоуку Йоганну Георгу Паличу — він побачив комету ще 25 грудня 1758 р. в сузір'ї Риб. Комета Галлея — перша комета розпізнана як періодична. Галлей також висунув ідею, що й інші комети повинні вертатися до Сонця .
Орбіта і походження [ред.]
Орбіта комети Галлея — витягнутий еліпс з Сонцем в одному з фокусів. Перигелій комети — 0,587 а.о. (між орбітами Меркурія і Венери), афелій — понад 35 а.о. (приблизно відстань від Сонця до Плутона). Орбіта комети сильно нахилена до площини екліптики — на 162,5° (це означає, що комета рухається в напрямі, протилежному руху планет Сонячної системи). Ексцентриситет орбіти дорівнює 0,967275. Комета Галлея обертається навколо Сонця з періодом приблизно 76 років.
1989 року Борис Чиріков ти Віталій Вечеславов проаналізували факти 46 візитів комети Галлея занотовані в історичніх джерелах а також змодельовані компютером. Дослідження виявило динаміку хаотичну та непередбачувану на далеку перспективу. Очікувалось, що тривалість життя комети сягне 10 мільйонів років. Проте, недавні дослідження припускають, що комета Галлея випарується чи розколеться навпіл протягом наступних десяти тисяч років, або ж буде катапультована за межі Сонячної системи продовж кількох сотень тисяч років. Спостереження Х'юза вказує, що маса ядра комети зменшилась на 80-90% за останні 2000-3000 обертань.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Комета Галлея |
 |
Це незавершена стаття про комету. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (березень 2013) |
