Комиш
| Комиш | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зарості Scirpetum lacustris, оз. Woszczelskie, Польща
|
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
бл. 300 видів, у тому числі
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Коми́ш (Scírpus) — рід рослин родини осокових (Cyperaceae).
В Україні часто неправильно називають комишом очерет, рогіз і/або схеноплектус озерний (куга).
Зміст |
Опис [ред.]
Комиш — прибережно-водні багаторічні трав'янисті рослини.
Стебла — тригранні, вкриті листками.
Квітка комиша складається з шести щетинок, трьох тичинок і маточки з трьома приймочками. Суцвіття — кінцеві, зонтиковидні, волотисті або головчасті, складаються з дрібних колосків.
Плід — дрібний тригранний горішок.
Поширення і види [ред.]
Зараз відомі бл. 300 видів комишів, поширених по всій земній кулі.
В Україні ростуть 2 види:
- Комиш лісовий (S. sylvaticus) — заввишки до 100 см, майже по всій державі.
- Комиш укорінливий (S. radicans) — заввишки до 125 см, головним чином на Поліссі.
Використання [ред.]
В кореневищах комишу (весною і восени) міститься багато крохмалю і цукру. За давніх часів кореневища споживали в їжу, з них робили борошно, розмоловши подрібнені і висушені кореневища. Для одержання сиропу кореневища вимивають, нарізають на дрібні кусочки, кладуть в посуд з водою (1 кг на 1 л) і кип'ятять біля години часу. Відціджений сок після цього вварюють на легкому вогні до густоти[1].
Білосніжна серцевина комиша зупиняє кровотечу при прикладуванні її до рани [1].
Зараз комиш використовують переважно для плетіння кошиків, циновок, килимків, а також задля декорування плетених меблів. При цьому, щоб отримати зелений колір, листя зрізають у червні, жовтий — у серпні. Комиш зрізають на висоті 10—15 см над водою, задля забезпечення еластичності і гарного кольору зберігають у сухому затінку.
У Румунії на річці Дунаї величезні зарості очерету. Населення щорічно використовує вище двох мільйонів тонн сухого очерету на паливо, корм худобі і дахи[1].
З очерету почали отримувати целюлозу, папір, картон, штучний шовк, спирт, дубильні речовини, молочну кислоту, гліцерин. Конструюють машини для прибирання очерету і пересувні заводи для пресування очеретяних плит[1]. Ці плити - міцний, легкий і "теплий" будівельний матеріал. Досить 40 плит для спорудження невеликого будинку.
Примітки [ред.]
- ↑ а б в г (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
Джерела і посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Scirpus |
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., Том 5., К., 1980, стор. 306
- Комиш на сайті флори США (USDA NRCS) (англ.)
