Компактифікація
Компактифіка́ція — операція в загальній топології, яка перетворює довільні топологічні простори у компактні.
Формально компактифікація простору
визначається як пара
, де
— компактний простір,
— гомеоморфізм на свій образ
і
— щільний у
.
На компактифікаціях деякого фіксованого простору
можна визначити частковий порядок. Покладемо
для двох компактифікацій
,
, якщо існує неперервне відображення
таке, що
. Максимальний (із точністю до гомеоморфізму) елемент за цього порядку називається компактифікацією Стоуна — Чеха[1] і позначається
. Для того, щоб у просторі
існувала компактифікація Стоуна — Чеха, яка задовольняла б аксіомі віддільності Хаусдорфа, необхідно і достатньо, щоб
задовольняв аксіомі віддільності
, тобто був цілком регулярним.
Одноточкова компактифікація (або компактифікація Александрова) побудована наступним чином. Нехай
і відкритими множинами в
вважаються всі відкриті множини
, а також множини вигляду
, де
має компактне (у
) доповнення.
береться як природне вкладення
в
. Тоді
— компактифікація, причому
гаусдорфів тоді і тільки тоді, коли
— гаусдорфів і локально компактний.
Приклади одноточкової компактифікації [ред.]
з топологією, побудованою як зазначено вище, є компактним простором. Якщо два простори гомеоморфні, то й відповідні одноточкові компактифікації гомеоморфні[Джерело?]. Зокрема, так як коло на площині без однієї точки гомеоморфне з
(приклад гомеоморфізму — стереографічна проекція), усе коло гомеоморфне з
. Аналогічно,
гомеоморфне з
-вимірною гіперсферою.
Посилання [ред.]
- ↑ Також «стоун-чехівська компактифікація» и «чех-стоунова компактифікація».
Див. також [ред.]
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2013) |

