Компенсаційний сертифікат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Компенсаці́́йний сертифіка́т (КС) — спеціальний платіжний засіб (але не цінний папір), який видавали громадянам України установи Ощадбанку та Національної страхової компанії «Оранта» як компенсацію за втрачені заощадження громадян України на рахунках в Ощадбанку та Укрдержстраху. КС дозволялося вільно купувати, продавати, дарувати, закладати та залишати у спадок, а також використовувати для придбання акцій підприємств, що приватизуються.

24 листопада 1994 Указом Президента України Л. Кучми проведено індексацію грошових заощаджень в установах Ощадного банку України і колишнього Укрдержстраху шляхом їх збільшення у 2200 разів. На суму індексації видавалися сертифікати. Ці сертифікати могли використовуватися для приватизації державного майна (за винятком малої приватизації, приватизації об'єктів незавершеного будівництва, АЗС). Строк дії сертифікатів завершився 31 грудня 1997 року[1][2].

За інформацією Національного банку України в обіг було випущено компенсаційних сертифікатів на суму 3335 млн гривень, або 335,5 млн штук мінімальним номіналом 10 гривень. Громадянами України було отримано 30% від загальної кількості випущених сертифікатів (тобто 97,3 млн штук)[3].

У випадку продажу цінних паперів, придбаних за компенсаціний сертифікат, пільги, передбачені п.165.1.40 Податкового кодексу України, не застосовуються.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про компенсацію громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та Укрдержстраху: Президент України; Указ від 24.11.1994 № 698/94. Архів оригіналу за 18 Червня 2013. Процитовано 16 Жовтня 2014.
  2. Про продовження терміну видачі приватизаційних майнових сертифікатів та сертифікатів, що видаються на суму індексації грошових заощаджень громадян України в установах Ощадного банку України і колишнього Укрдержстраху: Верховна Рада України; Постанова від 25.09.1997 № 547/97-ВР
  3. Євгеньєва А. Державна політика у сфері повернення знецінених заощаджень громадян // Часопис Лабораторії законодавчих ініціатив «Парламент», № 4/2004. Архів оригіналу за 20 Жовтня 2014. Процитовано 16 Жовтня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]