Комплекс меншовартості

Компле́кс меншова́ртості, тж. почуття́ меншова́ртості — прояв непристосованої структури особистості, що страждає від відчуття переваги оточуючих над нею. Комплекс виникає внаслідок помилок чи невдач і суттєво впливає на поведінку людини.

Першим, хто дослідив і докладно описав комплекс меншовартості, був німецький психоаналітик Альфред Адлер. За Адлером самоствердження людини починається з раннього дитинства і проходить також через вплив та фази підкорення та меншовартості, що сприяють коменсаторній тендеції надвартості та переваги.

Відчуття меншовартості є у кожної людини. Це не є психічним розладом, але, навпаки, стимулює нормальне прагнення і здоровий розвиток людини. Паталогічним це почуття стає тільки тоді, коли у людині перемагає відчуття неадекватності, і це починає гальмувати її корисну активність, робить її депресивною і нездатною до розвитку. У такій ситуації комплекс меншовартості може стати одним з методом уникнути вирішення своїх труднощей. Людина з комплексом меншовартості прикидається кращою, ніж є насправді, і цей фальшивий успіх компенсує відчуття меншовартості, яке є по суті нестерпним відчуттям. У нормальної людини немає ані тіні комплексу меншовартості. Звісно, така людина прагне переважати інших у тому сенсі, що всім нам притаманні амбіції і бажання досягти успіху, допоки це прагнення не призводить до хибних оцінок, які складають основу душевних розладів.

А. Адлер «Комплекс меншовартості і комплекс переваги»

Ознаками синдрому є прагнення «маленької людини» максимально скористатися владою (або її видимістю), яка силою обставин опинилася в його руках, і таким чином самоствердитися. Може проявляти себе у створенні штучних бюрократичних перешкод, спробах принизити людину, чіплянні до дрібниць і наданні непритаманної ваги таким дрібницям.

Література

• А. Адлер «Комплекс меншовартості і комплекс переваги»
• Der Grosse Brockhaus. (in 12 Bde), Bd.8, S.29