Математична лінгвістика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мовознавство
Мови світу
Загальне мовознавство (також Теоретична лінгвістика)
Фонетика
Фонологія
Граматика
Морфологія
Синтаксис
Лексикологія
Семантика
Лексична семантика
Статистична семантика
Структурна семантика
Прототипна семантика
Прагматика
Прикладна лінгвістика
Засвоєння мови
Психолінгвістика
Соціолінгвістика
Антропологічна лінгвістика
Генеративна лінгвістика
Когнітивна лінгвістика
Математична (комп'ютерна) лінгвістика
Дескриптивна (синхронічна) лінгвістика
Стилістика
Приписова лінгвістика
Корпусна лінгвістика
Перекладознавство
Історична лінгвістика
Порівняльна лінгвістика
Етимологія
Історія лінгвістики
Список лінгвістів
Невирішені проблеми

Математи́чна лінгві́стика (також обчислю́вальна лінгві́стика або комп'ю́терна лінгві́стика) — напрямок штучного інтелекту, який ставить за мету використання математичних моделей для опису природніх мов.

Комп'ютерна лінгвістика частково перетинається з обробкою природних мов. Проте останнім часом акцент робиться не на абстрактні моделі, а на прикладні методи опису та обробки мови для комп'ютерних систем.

Розділи математичної лінгвістики[ред.ред. код]

Вони залежать від середовища, в якому використовуються мови, бувають усними та письмовими. А також від дій над мовою (аналіз, створення, переклад)


Математична лінгвістика - ряд галузей теоретичного і прикладного мовознавства, в яких використовуються поняття і методи математики (теорії імовірностей, математичної статистики, інформації теорії, логіки математичної, теорії алгоритмів тощо). Ще на початку 20 ст. рос. математик А. А. Марков (старший) застосував теорію імовірностей до вивчення розподілу голосних і приголосних літер у друкованих російських текстах («Євгеній Онєгін» О. С. Пушкіна, «Дитячі роки Багрова-онука» С. Т. Аксакова). Такі дослідження починаючи з 1930-х років набули важливого застосування в телеграфії й телефонії. Основне завдання тут полягало в передачі по каналах зв'язку максимальної кількості повідомлень найекономнішим способом. Щоб розв'язати це завдання, потрібно знати кількісні закономірності в мовах: розподіл літер (для телеграфії) і розподіл фонем (для телефонії). Застосовуючи поняття теорії інформації, розробляють за допомогою сучасних обчислювальних пристроїв статистики мов (статистика лінгвістична). Одержані результати є важливими не тільки для телефонії і телеграфії, а й для теоретичного мовознавства. З винайденням електронних обчислювальних машин і розвитком кібернетики перед мовознавством постав ряд нових завдань: переклад машинний з однієї мови на іншу, подання в автоматичні пристрої програми дії і даних, сформульованих безпосередньо у вигляді друкованих текстів або усної мови (т. з. мовне керування механізмами). Все це потребує вивчення граматичних і лексичних властивостей мов математичними метод

Основні поняття, які використовуються в математичній лінгвістиці[ред.ред. код]

  • множинність вихідних символів (алфавіт);
  • відношення між елементами алфавіту, що сприймаються як аксіоми (постулюються);
  • правила виводу, тобто обчислення всіх можливих множин символьних ланцюжків;
  • ізоморфізм, тобто одно-однозначні відношення між елементами послідовності, при яких кожному елементові однієї послідовності ставиться у відповідність елемент іншої;
  • гомоморфізм, одно-багатозначні відношення, послідовності, коли одному елементу першої послідовності відповідає декілька елементів другої і навпаки;
  • відмічений ланцюжок, тобто такий, що відповідає правилам виводу;
  • входження символу в послідовність, тобто поява його на заданому місці в ланцюжку;
  • поділ вихідної множини класу ланцюжків за певними правилами на підкласи.

Використання операцій, які базуються на цих поняттях, дає можливість одержати аналоги граматичних класів і підкласів, категорій, парадигм, синтаксичних одиниць і відношень. Властивості відношення одиниць досліджуваної знакової системи виявляють і вивчають шляхом побудови синтезувальних й аналітичних математичних моделей.

Джерела[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Карпіловська Є. А. Вступ до комп’ютерної лінгвістики.— Донецьк: Юго-Восток, 2003.— 184 с.
  • Дарчук Н. П. Комп'ютерна лінгвістика (автоматичне опрацювання тексту): підручник.— К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2008.— 351 с.
  • Бук С. Основи статистичної лінгвістики: Навчально-методичний посібник / Відп. ред. проф. Ф. С. Бацевич.— Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008.— 124 с.

Див. також[ред.ред. код]


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.