Комп'ютерна томографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Втручання:
Комп'ютерна томографія
Пацієнт проходить обстеження за допомогою КТ
ICD-10 code: B2
ICD-9 code: [1]
MeSH D014057
Інші коди:

Комп'ютерна томографія, часто скорочується до КТ — в широкому сенсі, синонім терміна томографія (оскільки всі сучасні томографічні методи реалізуються за допомогою комп'ютерної техніки). У вузькому сенсі (в якому вживається значно частіше), синонім терміна рентгенівська комп'ютерна томографія, оскільки саме цей метод поклав початок сучасної томографії.

Рентгенівська комп'ютерна томографія — томографічний метод дослідження внутрішніх органів людини із використанням рентгенівського випромінювання.

Історія методу[ред.ред. код]

Метод 1972 року запропонували Годфрі Хаунсфілд і Аллан Кормак, удостоєні за цю розробку Нобелівської премії 1979 року. Метод заснований на вимірюванні і складній комп'ютерній обробці різниці ослаблення рентгенівського випромінювання різними за щільністю тканинами.

Перші математичні алгоритми для КТ 1917 року розробив австрійський математик Йоган Радон (див. Перетворення Радона). Фізичною основою методу є експонентний закон ослаблення випромінювання, який справедливий для чисто поглинаючих середовищ. У рентгенівському діапазоні випромінювання експонентний закон виконується з високим ступенем точності, тому розроблені математичні алгоритми були вперше застосовані саме для рентгенівської комп'ютерної томографії.

1963 року американський фізик Аллан Кормак повторно (але відмінним від Радона способом) вирішив завдання томографічного відновлення, а в 1969 році англійський інженер-фізик Г. Хаунсфілд з фірми EMI Ltd. сконструював «ЕМІ-сканер» (EMI-scanner) — перший рентгенівський комп'ютерний томограф, чиї клінічні випробування пройшли 1972 року.