Комсомол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Всесоюзний Ленінський комуністичний союз молоді (ВЛКСМ)
Всесоюзный Ленинский коммунистический союз молодежи (Комсомол)
Komsomol Emblem.png
Голова партії:
Дата заснування: 1918
Дата розпуску: 1991 - Приймач в Україні КПУ.
Штаб-квартира: СРСР, Москва
Союзники і блоки: КПРС
Ідеологія: Марксизм-ленінізм
Інтернет-сторінка: www.lenkomsomol.net.ua
20 Конгрес ВЛКСМ, (1987)
21 Конгрес ВЛКСМ, (1990)

Всесоюзний Ленінський комуністичний союз молоді (ВЛКСМ), або Комсомол — комуністичний молодіжний рух в СРСР, скорочення від «комуністичний союз молоді». Аналогічні рухи існували й досі існують у соціалістичних країнах світу[джерело не вказано 628 днів]. На міжнародному рівні національні комсомольські організації поєднував Комуністичний Інтернаціонал молоді (1919—1943), а після Другої світової війни (з 1945) — Всесвітня федерація демократичної молоді [1].

Структура молоді Комуністична партія Радянського Союзу. Приймач в Україні, комсомол КПУ.

Зміст

Історія [ред.]

До 1917 року у Російській імперії існували лише малочисельні організації робітничої молоді, наприклад, «Югенбунд» при партії Бунд у 1905—1906 роках, «Майбуття» (польськ. Budućnost) у Польщі та небагато інших.[1]. Лише деякі організації учнівської молоді знаходились під впливом соціалістів-демократів та брали участь у політичному житті, наприклад, Південно-руський союз учнівської молоді (1901-1904).

Масовий розвиток молодіжного руху розпочався у 1917 році, звичайно під впливом соціалістів-революціонерів та соціал-демократів (меньшовиків). Соціал-демократи (більшовики) почали набувати у цих організаціях керівної ролі під осінь: у Петрограді — у організації «Праця і Світло» (рос. «Труд и Свет», пізніше «Социалистический союз рабочей молодежи»), у Москві — «Союз молоді» при Московському комітеті РС-ДРП(б), об'єднання робітничої молоді «3-й Інтернаціонал» у Замоскворіччі.

У жовтні 1818, для об'єднання та організаційного оформлення юнацького руху був скликаний З'їзд організацій молоді, що і заклав підвалини молодіжного комуністичного руху у Росії.

Комсомол — молодіжна суспільно-політична організація, що не є незалежною, а завжди знаходилась під керівництвом РКП(б), потім ВКП(б). З'їзд об'єднав розрізнені союзи молоді в загальноросійську організацію з єдиним центром. На з'їзді були прийняті основні принципи програми і статут Російського комуністичного союзу молоді (РКСМ). У тезах, затверджених з'їздом, мовилося: «Союз ставить за мету собі розповсюдження ідей комунізму і залучення робочої і селянської молоді в активне будівництво Радянської Росії».

У жовтні 1919 відбувся II З'їзд РКСМ.

Важке становище «Советской России» під час громадянської війни викликало у комсомолі жорстоку кризу, що виявила себе під час III З'їзду РКСМ у виступах опозиційних течій. Початок НЕПу загострив кризу, що призвело до суттєвого скорочення кількості членів організації.

IV та V з'їзди (жовтень 1921 і жовтень 1922) характеризувались пошуком нових форм діяльності. Проведення у життя положень Декрету про броню для підлітків, що закріплював кадри робітничої молоді на виробництві, сприяв діяльності комсомолу. На V З'їзді РКСМ прийняв шефство над Червоним флотом.

До VI З'їзду (липень 1924) виявився ріст чисельності комсомолу. На цьому З'їзді Союз прийняв додаткову назву «Ленінський».

VII З'їзд комсомолу (березень 1926) був використаний ВКП(б) для боротьби з опозицією як у партії, так і у комсомолі. З цього з'їзду комсомол прийняв назву ВЛКСМ — Всесоюзний Ленінський Комуністичний союз молоді. Філіали організації в союзних республіках одержали свої назви, так в Українській РСР був свій ЛКСМУ.

Із Статуту ВЛКСМ:

« ВЛКСМ — самодіяльна громадська організація, що об'єднує у своїх рядах широкі маси передової радянської молоді. Комсомол ‑ активний помічник і резерв Комуністичної партії Радянського Союзу. Вірний ленінським заповітам, ВЛКСМ допомагає партії виховувати молодь у дусі комунізму, залучати її до практичного будівництва нового суспільства, готувати покоління всесторонньо розвинених людей, які житимуть, працюватимуть і управлятимуть суспільними справами при комунізмі. ВЛКСМ працює під керівництвом Комуністичної партії, є активним провідником партійних директив у всіх областях комуністичного будівництва.  »

Відповідно до Статуту ВЛКСМ, у комсомол приймалися хлопці і дівчата віком від 14 до 28 років. Первинні організації ВЛКСМ створювалися на підприємствах, в колгоспах, радгоспах, навчальних закладах, установах, частинах Радянської Армії і флоту. Найвищий керівний орган ВЛКСМ — Всесоюзний з'їзд; всією роботою Союзу між з'їздами керував Центральний Комітет ВЛКСМ, що обирає Бюро і Секретаріат.

Історія ВЛКСМ була нерозривно пов'язана з історією СРСР. Комсомольці були активними учасниками Громадянської війни 1918-1920 років в рядах Червоній Армії. В ознаменування бойових заслуг комсомол в 1928 році був нагороджений орденом Червоного Прапора.

За ініціативу в соціалістичному змаганні ВЛКСМ був нагороджений в 1931 році орденом Трудового Червоного Прапора.

За видатні заслуги перед Батьківщиною на фронті і в тилу в період Другої Світової війни 3,5 тис. комсомольців удостоєно звання Героя Радянського Союзу, 3,5 млн. комсомольців нагороджено орденами і медалями; ВЛКСМ в 1945 році був нагороджений орденом Леніна.

За працю, яка вклав комсомол у відновлення зруйнованого німецькими фашистами народного господарства, ВЛКСМ в 1948 році був нагороджений другим орденом Леніна.

За активну участь в освоєнні цілинних і заліжних земель ВЛКСМ в 1956 році був нагороджений третім орденом Леніна.

У 1968 році у зв'язку з 50-річним ювілеєм Ленінського комсомолу ВЛКСМ був нагороджений орденом Жовтневої Революції.

Членство в комсомолі в СРСР було майже обов'язковим (часто, фактично примусовим). За всю історію ВЛКСМ через його ряди пройшло більше 200 мільйонів чоловік.

У вересні 1991 року XXII-й надзвичайний з'їзд ВЛКСМ визнав вичерпаною політичну роль ВЛКСМ як федерації комуністичних союзів молоді і заявив про саморозпуск організації.

Приймач в Україні, комсомол Комуністична партія України.

Актив комсомольський [ред.]

Найдіяльніші члени ВЛКСМ, обрані до складу ЦК ВЛКСМ, ЦК ЛКСМ союзних республік, крайкомів, обкомів, міськкомів, райкомів, комітетів і бюро первинних організацій; працівники комсомольського апарату, пропагандисти, агітатори, піонервожаті, чл. комісій при комітетах комсомолу називались комсомольським активом.

З розвитком ініціативи і самодіяльності в комсомолі все більшу роль відіграють комсомольські групорги, позаштатні секретарі райкомів і міськкомів комсомолу.

Головне завдання А. к. — боротьба за проведення політики Комуністичної партії.

Кількість членів по роках (в тисячах) [ред.]

Комсомол квиток, (1983)

[2]

Нагороди [ред.]

  • Почесний знак

  • Лауреат Ленінського комсомолу

  • Доблесть солдата ЦК ВЛКСМ

  • Ленинский зачёт

  • Комсомольський значок члена ВЛКСМ

  • Поштова марка

  • Поштова марка


Посилання [ред.]

  1. ↑ ВЛКСМ. — Малая Советская Энциклопедия. Том второй. Ванини—Дротик. М.: Акционерное общество «Советская Энциклопедия». С. 190-194.
  2. ↑ www.school-city.by

Дивись також [ред.]

Ресурси інтернету [ред.]

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Комсомол
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Комсомол&oldid=12194862