Комсомольське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Комсомольське
Gerb koms.jpg Flag-koms.tif
Герб Прапор
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район/міськрада Старобешівський район
Рада Комсомольська міська рада
Код КОАТУУ 1424510400
Засноване 1933
Статус міста з 1956 року
Населення 11909 (01.01.2011)[1]
Площа 11,9 км²
Густота населення 1001 осіб/км²
Поштові індекси 87250-87251
Телефонний код +380-6253
Координати 47°39′55″ пн. ш. 38°04′25″ сх. д. / 47.66528° пн. ш. 38.07361° сх. д. / 47.66528; 38.07361Координати: 47°39′55″ пн. ш. 38°04′25″ сх. д. / 47.66528° пн. ш. 38.07361° сх. д. / 47.66528; 38.07361
Висота над рівнем моря 72 м
Водойма Кальміус
Відстань
Найближча залізнична станція Каракуба
До обл./респ. центру
 - фізична 42,2 км
 - залізницею 100 км
 - автошляхами 50 км
До Києва
 - фізична 630 км
 - залізницею 942 км
 - автошляхами 779 км
Міська влада
Адреса 87250, Донецька обл., Старобешівський р-н, м. Комсомольське, вул. Леніна, 10а, 5-25-22

Комсомо́льське (до 1949 року — селище Каракуббуд) — місто районного значення у Донецькій області, підпорядковане Старобешівський районній раді. Розташоване в південно-східній частині області, на річці Кальміус (басейн Азовського моря).

Історія[ред.ред. код]

Засноване в 1933 р. як селище Каракуббуд у зв'язку з будівництвом копалень для видобутку вапняку. Із 1949 р. має сучасну назву. Статус міста присвоєно у 1957 р. У 1959 р. чисельність населення склала 15,4 тис. осіб.

Війна на сході України 2014 року[ред.ред. код]

28 серпня 2014 року місто було повторно звільнене від російських агресорів[2]. 29 серпня 2014 року смертельно поранений в голову осколком міни поблизу міста Комсомольського старший солдат Артем Ус — його підрозділ займався підготовкою «коридору» для виходу з оточення під Іловайськом українських підрозділів[3].

У ніч з 1 на 2 вересня українські військові відбили штурм бойовиків. Український гранатометник першої оперативної бригади Національної гвардії України підбив 2 автомобілі із бойовиками[4]. 2 вересня фінансовані РФ бойовики здійснили обстріл міста з установок РСЗВ БМ-21 «Град».

З інформації, яку оприлюднено 11 вересня речником РНБО, випливає, що під контроль бойовиків потрапили Комсомольське і Тельманове, унаслідок цього Україна перестала контролювати східну ділянку державного кордону[5].

Загальний опис[ред.ред. код]

Займає територію 7 км², із них 37% під забудовою. На одного жителя припадає 40 м² зелених насаджень. Середня температура січня −6, липня +21,5. За рік випадає 460 мм опадів.

Головне підприємство — ВАТ «Комсомольське рудоуправління» з трьома кар'єрами. Видобуває флюсовий вапняк для металургійних заводів, видобуває будівельний щебінь. Останніми роками відвантажує споживачам 7-8 млн тонн вапняку. Флюси купують підприємства України, Росії, Білорусі, Азербайджану. Діяльність рудоуправління багато в чому визначає життя міста. За його безпосередньої участі прокладають магістральний газогін, будують і ремонтують житло, асфальтують дороги.

У місті діють 3 дитячих садки, спорткомплекс, лікарня, дитячий санаторій "Струмок".

Поблизу міста розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення Відслонення нижнього карбону.

Освіта[ред.ред. код]

Працює 3 загальноосвітніх школи (станом на 01.01.2011 - 1299 учнів)[6], музична школа, професійний машинобудівний ліцей, індустріальний технікум.

Історія шкіл міста[ред.ред. код]

Перша споруда школи у м.Комсомольське, нині - ЗОШ I-II ступенів №2.

У 1924 році на хуторі Велика Андріївка була відкрита початкова школа з українською мовою навчання, у якій навчалося 30 учнів.

У вересні 1935 року школа стала семирічкою. В 1935 – 1937 роках у п.Каракуббуд було збудовано нове двоповерхове приміщення школи на 400 міст по вулиці Кірова.

З 1 вересня 1937 року школа стала десятирічкою, а 7 листопада було відкрито нове приміщення. Заклад став називатися «Школа імені 20-річчя Великої Жовтневої революції».

Під час війни у приміщенні школи був німецький шпиталь. Сама споруда була фактично знищена и відбудована тільки к 1946 року.

В 1945 році з школи було виділено два заклада: «Школа імені 20-річчя Великої Жовтневої революції» (з 1946 - Середня школа №1) та Середня українська школа (з 1946 – Середня школа №2).

У 1951 році було побудовано ще одна шкільна будівля і організована восьмирічна школа, яка отримала порядковий номер 3.

З 1 вересня 1952 року в місті з'явилася ще одна нова школа - №4, з вересня 1955 року – середня школа №5.

До початку 1980-х років у місті став спостерігатися спад народжуваності та школи стали закривати: у 1975 році була закрита школа №4, у 1979 – школа №3.

На 2015 рік у місті функціонує три школи, з котрих дві загальноосвітні I-III ступенів (1-11 клас), а одна – I-II ступенів (1-9 клас).

Населення[ред.ред. код]

На 01.01.2008 р. На 01.01.2009 р. На 01.01.2010 р. На 01.01.2011 р.
Всього, чол. 13278 13667 13664 13636
дітей дошкільного віку 870 1022 790 792
дітей шкільного віку 1853 1561 1785 1795
громадян пенсійного віку 4617 4591 4600 4300
працездатне населення 5938 6493 6477 6749
кількість працюючих на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та господарювання 4990 5209 5312 4900[7]

Відомі люди[ред.ред. код]

  • Халаджи Дмитро — український спортсмен, чемпіон України з пауерліфтингу. Автор понад двох десятків силових рекордів, занесених до Книги рекордів України, Книгу рекордів Росії, Всесвітню Книгу рекордів Гіннеса.
  • Цис Василь Трохимович  — Герой Радянського Союзу.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. http://espreso.tv/news/2014/08/29/syly_ato_vzyaly_pid_kontrol_komsomolske_na_donechchyni
  3. [1]
  4. Сили АТО вночі відбили штурм бойовиків на Комсомольське, — Нацгвардія
  5. Україна втратила контроль над східною ділянкою державного кордону
  6. ПАСПОРТ територіальної громади Комсомольської міської ради районного значення ради на 01.01.2011 року.
  7. ПАСПОРТ територіальної громади Комсомольської міської ради районного значення ради на 01.01.2011 року.