Комуністична партія Білорусі (1918)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Комуністична партія Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки
Камуністычная партыя Беларускай Савецкай Сацыялістычнай Рэспублікі
Голова партії: Перший секретар ЦК КПБ
Дата заснування: 30 грудня 1918
Дата розпуску: 25 серпня 1991
Ідеологія: Марксизм-ленінізм
Девіз: Пролетарі всіх країн, єднайтесь!

Комуністи́чна па́ртія Білору́сі (КПБ; біл. Камуністычная партыя Беларусі) — комуністична партія в Білоруській РСР, що існувала з 1918 до 1991 року. З 1918 до 1952 року мала назву Комуністична партія (більшовиків) Білорусі, КП(б)Б. Фактично припинила своє існування у серпні 1991 року після прийняття Верховною Радою Республіки Білорусь постанови «про тимчасове призупинення діяльності КПБ — КПРС на території Республіки Білорусь»[1].

Передісторія[ред.ред. код]

Ідея створення Комуністичної партії більшовиків Білорусі зародилась на конференції білоруських секцій РКП(б), що відбувалась у Москві 2123 грудня 1918 року. На конференції були присутніми делегати Московської, Петроградської, Саратовської, Тамбовської, Мінської та Невельської секцій, які представляли майже тисячу комуністів-білорусів. Конференція обрала виконавчий орган — Центральне бюро білоруських комуністичних секцій на чолі з Дмитром Жилуновичем.

Створення партії[ред.ред. код]

КП(б)Б було створено 30 грудня 1918 року в Смоленську на VI Північно-Західній обласній конференції РКП(б), яка проголосила себе першим та установчим з'їздом нової партії.

Утворена партія була складовою частиною Російської Компартії (більшовиків). З'їзд обрав Центральне бюро КП(б) Біллорусі (голова Олександр М'ясников), а також прийняв рішення про створення Радянської Соціалістичної Республіки Білорусія.

Комуністична партія (більшовиків) Литви й Білорусі[ред.ред. код]

З березня 1919 до листопада 1920 року партію було об'єднано з Компартією Литви у Комуністичну партію (більшовиків) Литви й Білорусі (КП(б)ЛБ). Про утворення єдиної партії Литви й Білорусі було прийнято рішення на об'єднувальному з'їзді КП(б)Б и КП(б)Л, що проходив 4—6 березня 1919 року та який схвалив також створення Радянської соціалістичної республіки Литви й Білорусі (Литбел). З'їзд обрав Центральний комітет КП(б)ЛБ, до Президії якого увійшли Вінцас Міцкявічюс-Капсукас — голова, Зігмас Ангаретіс, Богуцький, Долецький, Іванов, Мойсей Калманович, Вільгельм Кноріньш (секретар), М'ясников, Йосип Уншліхт, Казимир Циховський, Віктор Яркін та інші.

Компартія Білорусі у міжвоєнний період (1920–1941)[ред.ред. код]

У лютому—травні 1924 року керівним органом КП(б)Б було Тимчасове Білоруське бюро ЦК РКП(б), створене у зв'язку з поверненням до складу Білоруської РСР східнобілоруських територій, які раніше перебували у складі РРФСР. На XIII конференції Компартії Білорусі, яка відбулась у травні 1924 року був обраний Центральний комітет КП(б)Б.

Компартія Білорусі у повоєнний період (1941–1991)[ред.ред. код]

У роки Німецько-радянської війни КП(б)Б стала керівним ядром всенародного руху антифашистського Спротиву. В партизанських загонах та підпіллі на окупованій території налічувалось понад 35 тисяч чоловік, діяло 10 обкомів, 185 міжрайонних та районних комітетів КП (б) Б. і 1316 первинних партійних організацій. Майже всі повоєнні керівники Радянської Білорусі мали партизанське минуле. Після звільнення (липень 1944) компартія республіки очолила діяльність з відновлення народного господарства БРСР. У жовтні 1946 в лавах КП (б) Б налічувалось 80403 члени, з них понад 72 % вступили в партію під час війни. У січні 1970 КПБ зросла до 416 тисяч членів.[2] На 1 січня 1990 року чисельність партії становила 697 тисяч чоловік.

Призупинення діяльності та об'єднання з Білоруською партією комуністів[ред.ред. код]

25 серпня 1991 року, за кілька днів після серпневого путчу, Верховна Рада Республіки Білорусь прийняла Постанови «Про тимчасове призупинення діяльності КПБ-КПРС на території Республіки Білорусь» та «Про департизацію органів державної влади й управління Республіки Білорусь, державних підприємств, установ, організацій та власності Комуністичної партії Білорусі й Ленінського Комуністичного Союзу Молоді Білорусі»[3]. У відповідь частина комуністів у жовтні 1991 року створили Ініціативний комітет з відновлення діяльності КПБ, який у грудні того ж року провів установчий з'їзд нової партії, яка отримала назву «Партія комуністів Білорусі» (ПКБ).

У лютому 1993 року Верховна Рада Білорусі скасувала рішення про призупинення діяльності КПБ. Це рішення призвело до того, що в результаті консультацій між керівництвом Партії комуністів Білорусі та представниками КПБ було прийнято рішення про входження останньої до складу ПКБ та передачу нею всіх прав і повноважень політичного, юридичного та майнового правонаступництва Комуністичній партії Білорусі.

Фактичне об'єднання двох структур відбулось на II-ому з'їзді Партії комуністів Білорусі у травні 1993 року.

1996 року частина членів ПКБ, які підтримували політику президента Олександра Лукашенка, вийшла з партії та створила нову політичну структуру під історичною назвою Комуністична партія Білорусі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]