Комітет державної безпеки (Болгарія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Комітет державної безпеки (болг. Комитет за държавна сигурност) або ДС — орган виконавчої влади в Народній Республіці Болгарії, який поєднував спецслужби та політичну поліцію.

Структура[ред.ред. код]

  • Перше головне управління — зовнішня розвідка. Наступник з 1990 року — Національна служба розвідки
  • Друге головне управління — контррозвідка. Нині — Національна служба безпеки
  • Третє управління — військова контррозвідка
  • Четверте управління
    • Оперативно-технічне (до 1986)
    • Економічне (з 1986)
  • П'яте управління — безпека й охорона (УБО), забезпечувало охорону вищих чиновників та керівників БКП. Нині — Національна служба охорони.
  • Шосте управління — внутрішня безпека та політичний розшук. У теперішній час — Головна дирекція з боротьби з організованою злочинністю. Включало такі відділи:
    • Перший відділ — робота з інтелігенцією. Під його контролем перебували творчі союзи письменників, художників, журналістів, музикантів, перекладачів, кінематографістів.
    • Другий відділ — робота зі студентами.
    • Третій відділ відповідав за духовенство, євреїв, вірменів, білоемігрантів.
    • Четвертий відділ спеціалізувався на організаціях турецьких та македонських націоналістів.
    • П'ятий відділ засилав агентуру до нелегальних політичних партій.
    • Шостий відділ стежив за комуністами, які виявляли маоїзм та антипартійну діяльність.
    • Сьомий відділ відповідав за інформаційний аналіз.
  • Центральна інформаційно-аналітична служба (у 1980-их роках — управління)

Співробітники[ред.ред. код]

Комісія з розсекречування архівів, яка працювала після падіння режиму Тодора Живкова, показала, що до 10 % чиновників та підприємців сучасної Болгарії входили до числа співробітників (штатних і позаштатних) ДС. Найвідомішим розкритим випадком було досьє президента Болгарії Георгія Пирванова, який працював під псевдонімом Гоце[1].

Відомо багато генералів ДС: Бріго Аспарухов, Георгій Ламбов, Кірчо Кіров, Любен Гоцев, Тодор Бояджиєв.

Діяльність[ред.ред. код]

ДС була потужною силовою структурою на службі БКП, що здійснювала політичні репресії в ході боротьби з «імперіалістичними шпигунами», «ворогами народу» й «ворогами партії». ДС відома тісними зв'язками з КДБ.

Однією з найважливіших задач болгарського КДБ у перші роки становлення комуністичної влади в країні була боротьба з горянами.

До числа подій, ініційованих та здійснених ДС, належать:

Викликає суперечки участь болгарських спецслужб у замаху на римського папу Іоанна Павла II 1981 року.

Неодноразово висувались міжнародні звинувачення ДС в активній участі в контрабандній торгівлі зброєю, наркотиками, алкоголем, антикваріатом[2][3]

Голови[ред.ред. код]

# ПІБ Період
1 Димо Дичев 1944-1949
2 Іван Райков 1949-1951
3 Георгій Кумбалієв 1952-1960
4 Ангел Солаков 1960-1969
5 Мірчо Спасов 1969-1973
6 Григор Шопов 1973-1990

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.comdos.bg/images/stories/reshenia/7.pdf
  2. «Кои са на върха на пирамидата на скрития транзит» (Bulgarian). DarikNews.net. Архів оригіналу за 2012-04-01. Процитовано 2012-09-24. 
  3. «Как бяха създадени държавните канали за контрабанда» (Bulgarian). DarikNews.net. Архів оригіналу за 2012-04-01. Процитовано 2012-09-24. 

Джерела[ред.ред. код]