Конвекційний потік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Конвекційний потік (рос. конвекционный поток; англ. convection; convection current, convective flow; нім. Konvektionsstrom m) – переміщення частинок рідини чи газу, зумовлене різницею температур, а отже, і різницею густин. Потік тепла, яке переноситься висхідним рухом повітря.

Розрізняють ламінарну і турбулентну конвекцію.

Існує так звана природна конвекція, яка мимоволі виникає в речовині при її нерівномірному нагріванні в полі тяжіння. При такій конвекції нижні шари речовини нагріваються, стають легшими і спливають, а верхні шари, навпаки, охолоджуються, стають важчими і занурюються вниз, після чого процес повторюється знову і знову. За деяких умов процес перемішування самоорганізується в структуру окремих вихорів і виходять більш-менш правильні грати з конвекційних осередків.

Природній конвекції зобов'язані багато атмосферних явищ, в тому числі, утворення хмар. Завдяки цьому ж явищу рухаються тектонічні плити. Конвекція відповідальна за появу гранул на Сонці.

Під час вимушеної (примусової) конвекції переміщення речовини обумовлене дією зовнішніх сил (насос, лопаті вентилятора і т. п.). Вона застосовується, коли природна конвекція є недостатньо ефективною.

Конвекцією також називають перенесення теплоти, маси або електричних зарядів середовищем, що рухається.

Література[ред.ред. код]