Навернення

Хрещення київського князя Володимира.

Наве́рнення, або конве́рсія (лат. conversio, «зміна») — прийняття іншої віри, або релігії. Особу, що навертається до нової віри, називають конверти́том, або новонаверненим.

Піренейський півострів

• Нові християни — юдеї та мусульмани в Іспанії та Португалії, що прийняли християнство.

Україна

Релігійна історія України багата на конверсії у межах християнства як індивідуальні, так і колективні.

• Князівські роди, що перейшли з язичництва до християнства: Амали, Гедиміновичі, Рюриковичі;
• Українські князівські роди, що перейшли з православ'я у католицтво: Вишневецькі, Острозькі, Чорторийські, Санґушки;
• Українські ординські й татарські роди, що перейшли з ісламу до православ'я: Глинські, Достоєвські;
• Українські єврейські роди, що перейшли з юдаїзму у православ'я (так звані вихрести, крижанівські): Герцики, Марковичі.

Джерела

• The Anthropology of Religious Conversion. ed. by Buckser, A. S., S. D. Glazier. Roman and Littlefield, 2003.
• Rambo, L. R. Understanding Religious Conversion. Yale University Press, 1993.
• Rambo, Lewis R., Farhadian, Charles. Oxford Handbook of Religious Conversion. Oxford University Press, 2014.

Посилання

• Навернення // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1061-1062. — 1000 екз.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Навернення