Республіка Конго

	Республіка Конго; République du Congo
Прапор	Герб
	Девіз: "Unité, Travail, Progrès"; фр. "Єдність, праця, поступ"
	Гімн: La Congolaise
Столиця	Браззавіль; 4°14' пд. ш., 15°14' сх. д.
Найбільше місто	столиця
Офіційні мови	Французька; Кітуба (національна); Лінгала (національна)
Державний устрій	Республіка
- Президент	Деніс Сасу Нгесо
- Прем'єр-міністр	Ізідор Мвуба
Незалежність	від Франції
- Дата	15 серпня 1960
Площа
- Загалом	342 000 км² (64)
- Води (%)	3.3
Населення
- оцінка 2005 р.	3,999,000 (125)
- Щільність	12/км² (204)
ВВП (ПКС)	2005 р., оцінка
- Повний	$4.585 млрд (154)
- На душу населення	$1,369 (161)
ІРЛП (2004)	0.520 (середня) (140)
Валюта	КФА франк BEAC (XAF)
Часовий пояс	WAT (UTC)
Домен Інтернет	.cg
Телефонний код	+242

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

(Перенаправлено з Конго, Народна Республіка)

Перейти до: навігація, пошук

Конго (Congo), Республіка Конго, (Republique du Congo) — країна на заході центральної Африки, що межує на півночі з Камеруном і Центрально-Африканською республікою, сході і півдні з Демократичною Республікою Конго, на заході омивається Атлантиченим океаном, на північному сході перебуває Габон.

площа 342 тис. кв. км;

столиця Браззавіль;

рельєф: вузька прибережна рівнина піднімається до центрального плато, потім знову опускається на північ; на кордоні з Заїром протікає річка Заїр (Конго), половина території покрита тропічними лісами;

глава держави Паскаль Ліссоуба з 1992,

глава уряду Жак-Іоахім Йомбі-Опанго з 1993;

політична система — демократія, що розвивається;

експорт: деревина, нафту, какао, цукор;

населення 2,305 млн чол. (1990), 2,783 млн чол. (2001). (в основному банту);

мови: французька (державна), багато африканських мов;

Грошова одиниця – франк КФА.

Республіка Конго – член ООН, Організації афр. єдності (ОАЄ), регіонального Митного і економічного союзу Центр. Африки (ЮДЕАК).

[ред.] Історія

недавня історія: незалежність від Франції отримано в 1960, в 1970 було створено марксистська держава Народна республіка Конго. Країна перейменована на республіку Конго в 1991. Від ідеології марксизму відмовилися в 1990, в 1992 встановлено багатопартійну система. У 1992 результаті виборів Паскаль Ліссоуба став президентом.

У колоніальний період під назвою Середнє Конго країна входила до складу Французької Екваторіальної Африки. Після отримання в 1958 статусу автономії в складі Французького Співтовариства колишня колонія обрала для себе назву Республіка Конго. Цю назву вона зберігала до 1970. У 1970-1991 - Народна Республіка Конго. Часто використовується назва Конго (Браззавіль) на відміну від Конго (Кіншаса), Демократичної Республіки Конго.

[ред.] Географія, природа

Див. також: Геологія Республіки Конго, Гідрогеологія Республіки Конго.

Більшу частину країни займають акумулятивні рівнини западини Конго. Це край великих боліт і рік – приток Конго і Убанги. На периферії западини в північних, західних і частково центральних районах розвинені пластові рівнини і ступінчасте плато Батеке. Півд.-зах. частина країни являє собою вузьку смугу приморської низовини, над якою вивищуються гори Майомбе і Кришталеві, що відповідають краю плато (вис. 500-1000 м), яке створює виступ докембрійського кристалічного фундаменту. Клімат екваторіальний та субекваторіальний.

Плато Батеке висотою 650-850 м – рівнина, де немає рік і багато великих суфозійно-просадних лійок. На південний захід від нього розташована западина Ніарі-Ньянга, де розвинений горбистий ландшафт з густою річковою мережею. Найбільша долина р.Ніарі славиться своєю родючістю. Далі на південний-захід підносяться складчасто-валунні гори Майомбе, складені гранітами, кварцитами і сланцями, з середніми висотами 700-800 м. Ці гори круто обриваються до прибережної низовини шириною 50-60 км, яку перетинають долини рік. Найбільша з них р.Куїму - продовження р.Ніарі.

[ред.] Економіка

Див. Економіка Республіки Конго

Республіка Конго – аграрна країна з розвинутою гірничою та лісовою промисловістю. Основні галузі промисловості: нафтова і нафтопереробна, цементна, гірнича, цукрова, цигаркова. Транспорт – автомобільний, частково – залізничний, а також річковий та морський. Морський порт: Пуент-Нуар, річковий – Браззавіль. Ключовою транспортною артерією усього центральноафриканського регіону є водне сполучення з столиці Центральноафриканської Республіки Банги в порт Браззавіль на р.Конго, а звідти залізницею в морський порт Пуент-Нуар.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 2,3 млрд. Темп зростання ВВП – 3,5%. ВВП на душу населення – $ 821. Прямі закордонні інвестиції – $ 100 млн. Імпорт (машини і обладнання, головним чином для нафтовидобувної промисловості, продовольство і споживчі товари) – $ 1,6 млрд (г.ч. Франція – 23%, США – 9%, Бельгія – 8%, Великобританія – 7%). Експорт (нафта, лісоматеріали) – $ 1,7 млрд (г.ч. США – 23%, Бельгія – 14%, Німеччина – 9%, Італія – 6%). З 1970-х років завдяки експорту нафти в Конго складався позитивний торговий баланс. Однак в 1996 і 1997 вартість експорту і імпорту практично порівнялися. Крім того Конго вимушено обслуговувати величезний зовнішній борг і імпортувати багато товарів, що привело до значного щорічного дефіциту поточних статей платіжного балансу. У 1996 цей дефіцит перевищив 1 млрд дол. Зовнішня заборгованість Конго виросла до понад 6 млрд дол. в 1996.

Див. також: Корисні копалини Республіки Конго, Історія освоєння мінеральних ресурсів Республіки Конго, Гірнича промисловість Республіки Конго.