Конде Наст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Конде Монтроз Наст (англ. Condé Montrose Nast, 26 березня 1873 — 19 вересня 1942) — засновник провідного американського видавничого дому Condé Nast Publications, відомого такими журналами, як Vanity Fair, Vogue і The New Yorker.

Ранні роки[ред.ред. код]

Названий на честь свого дядька Конде Бенуа, Конде Монтроз Наст, народився у Нью-Йорку в родині, яка походила зі Середнього Заходу. Його батько, Вільям Наст, син народженого в Німеччині методистського лідера Вільяма Наста, був брокером і винахідником, який також служив американським аташе в Берліні. Його мати, уроджена Естер Бенуа, була дочкою банкіра з Сент-Луїса Луї Огюста Бенуа, що походив із французької сім'ї, яка емігрувала до Канади, а звідти в штат Міссурі.

У Вільяма і Естер Настів було ще троє дітей: Луїс, Етель і Естель.

Тітка Наста оплатила йому навчання в Джорджтаунському університеті, який він закінчив у 1894 році. У 1897 році він отримав диплом юриста в Університеті Вашингтона в Сент-Луїсі.

Кар'єра[ред.ред. код]

Перша дружина Кларисса Кудер
Могила Конде Наста на кладовищі Gate of Heaven Cemetery

Після випуску Наст у 1898 році влаштувався працювати на колишнього однокласника менеджером з реклами в тижневику Collier's Weekly, де пропрацював до 1907 року. За десять років він збільшив доходи видання від реклами в 100 разів. Він публікував книги і щомісячний журнал Lippincott's Monthly Magazine з Робертом Макбрайдом (McBride, Nast & Co.). Покинувши Collier's, Наст купив Vogue, що був тоді невеликим нью-йоркським журналом про суспільство, і перетворив його на головний американський журнал про моду.

Потім разом з другом Френком Крауніншілдом він перетворив Vanity Fair на витончене видання про загальні теми. У ньому публікувалися багато нових і якісних письменників, а також репродукції сучасного мистецтва.

Наст у кінцевому підсумку став власником цілої низки журналів, включаючи House & Garden, британську, французьку та аргентинську версії Vogue, Jardins des Modes і Glamour (останній придбаний журнал за життя Наста). Тоді як інші видавці просто концентрувалися на збільшенні тиражу журналів, Наст націлювався на групи читачів за їх рівнем доходів або загальними інтересами.

Практично розорений в роки Великої депресії, як і багато інших, Наст провів останні роки життя, намагаючись повернути колишній добробут.

Особисте життя[ред.ред. код]

Наст був двічі одружений. Його дружинами були:

  • (Жанна) Кларисса Кудер, яка успадкувала юридичну фірму Coudert Brothers і стала декоратором і дизайнером костюмів. Одружившись у 1902 році, розійшовшись у 1919 році і розлучившись у 1925 році[1], вони мали двох дітей, Чарльза Кудера Наста і Натіку Наст[2].
  • Леслі Фостер, онучка губернатора Теннессі Джорджа Уайта Бакстера, на якій він одружився в 1928 році, коли їй було 20 років, а йому 55. Розлучившись близько 1932 року, вони мали дочку Леслі.

З 1932 по 1936 рік супутницею Наста була редакторка Vanity Fair Хелен Браун Норден Лоуренсон[3][4].

Смерть[ред.ред. код]

Конде Наст помер у 1942 році і був похований на кладовищі Gate of Heaven Cemetery у містечку Хоуторн штату Нью-Йорк. Його могила розташована в 25 секторі поруч з могилами Бейба Рута і Біллі Мартіна[5][6].

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Mrs. Condé Nast Sues for Divorce in Paris». The New York Times. May 30, 1925. с. 9. 
  2. Linda Saslow (June 12, 1988). «Out of the House: A Mother's Art». The New York Times. 
  3. Patrick O'Higgins (June 30, 1975). «Helen Lawrenson's Two Lives: Beer and Champagne, Kiss and Tell». The People. с. Vol. 3 No. 25. 
  4. Laurie Johnston (April 8, 1982). «Helen Lawrenson, 74, wrote about notable affairs». The New York Times. 
  5. Husband and Wife Reunited: After a Separation of Thirteen Years, They Come Together, The New York Times, October 14, 1890, p. 3
  6. Condé Nast Dead; Publisher was 68, The New York Times, September 20, 1942, p. 39

Посилання[ред.ред. код]