Кондиціоналізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кондиціоналі́зм (лат. Conditio (conditionis) — умова) — філософська течія в природознавстві, головним чином у біології, яка заперечує об'єктивність причинно-наслідкових зв'язків.[1]

Заснована у кінці 19 сторіччя німецьким фізіологом Максом Ферворном, філософські погляди якого близькі до позитивізму.

Критикуючи однобічність механістичного детермінізму, представники кондиціоналізму відкидають саме поняття причини, зводять причину до комплексу умов і вважають, що ці умови створює спостерігач.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Donald A. Crosby Novelty p68 2005 «Unlike determinism, conditionalism allows for metaphysical novelty to have an important role in such things as emergent processes of biological evolution and the more or less consciously envisioned and directed actions of some of the..»

Література[ред. | ред. код]

  • «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.