Кондотьєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кондотьєр. Малюнок Леонардо да Вінчі

Кондотьєри (від італ. condotta — договір про найм на військову службу) — в Італії XIV—XVI ст. керівники військових загонів (компаній), що перебували на службі у міст-комун та правителів, і складалися в основному з іноземців. Кожен загін групувався навколо кондотьєра, який скликав і розпускав загін на свій розсуд, укладав договори (кондоти) на ведення військових операцій, отримував гроші (soldo — «плата», звідси — солдат) і розплачувався з найманцями. Траплялося, що кондотьєри захоплювали владу в містах, засновувавши синьорії. У рядах кондотьєрів було чимало авантюристів. Часто кондотьєри після отримання плати за свою роботу переходили з одного табору в інший і шантажували своїх наймачів.