Кондратюк Юрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кондратюк Юрій Васильович
Kondrat.jpg
Народився 9 (21) червня 1897(1897-06-21)
Полтава
Російська імперія
Помер 25 лютого 1942(1942-02-25) (44 роки)
ймовірно с.Засецький Калузької області РРФСР, СРСР
загинув під час бойових дій
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Ім'я при народженні Шаргей Олександр Гнатович
Діяльність інженер
Відомий вчений-винахідник, піонер ракетної техніки й теорії космічних польотів

Ю́рій Васи́льович Кондратю́к (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович; * 9 (21) червня 1897(18970621), Полтава, Російська імперія (нині Україна) — початок жовтня 1941) — український, радянський вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон».

Біографія[ред.ред. код]

Олександр Шаргей народився 9 червня (21 червня за новим стилем) 1897 року в Полтаві. Мати, Людмила Львівна Шаргей (у дівоцтві Шліпенбах), — викладачка французької мови, батько, Ігнатій Бенедиктович Шаргей, — студент Київського університету. Вихованням маленького Олександра займалась мати, тому що батько незабаром після народження сина залишив родину і продовжив навчання у Німеччині. Після повернення до Російської імперії 1906 року, Ігнатій Бенедиктович забрав із собою сина до столиці імперії Санкт-Петербургу.

Від 1910 до 1916 року Олександр навчався у Другій полтавській чоловічій гімназії і закінчив її зі срібною медаллю.

1916 року вступив до механічного відділення політехнічного інституту у Петрограді, але в листопаді того ж року був призваний в армію і зарахований до школи прапорщиків при одному з петербурзьких юнкерських училищ. До демобілізації в березні 1918 року воював на турецькому фронті. Після жовтневого перевороту, як офіцер царської армії, був мобілізований в Білу армію, але дезертирував з неї. Побоюючись репресій за своє офіцерське минуле, за допомогою своєї мачухи Олени Петрівни Карєєвої роздобув документи на ім'я Ю. В. Кондратюка — і під цим іменем прожив до кінця життя.

Незалежно від Костянтина Ціолковського вивчав основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 рік) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали і неметали та їхні водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв'язання цих проблем.

Багато ідей Юрія Кондратюка (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню) використано у практичній космонавтиці. Зокрема, результати його наукової праці «Про завоювання міжпланетних просторів» були використані при плануванні висадки американських астронавтів на Місяць (1969 рік), на зворотному боці якого іменем Кондратюка названо кратер.

З початком Другої світової війни вступив добровольцем до народного ополчення.

Загинув 25 лютого 1942 року під містом Кіров Калузької області.

Похований у братській могилі міста Кіров Калузької області, що розташована в кінці вулиці Красний Бор, за 20 метрів від дороги Кіров - Верхня Пісочня у сосновому лісі 54°05′11″ пн. ш. 34°16′53″ сх. д. / 54.0866056° пн. ш. 34.2814944° сх. д. / 54.0866056; 34.2814944.[1][2]

Основні дати творчого життя[ред.ред. код]

  • 1925 року надіслав до Головнауки у Москву рукопис «Про міжпланетні подорожі», продовжував працювати механіком у різних містах та регіонах СРСР (Кубань, Осетія, Сибір). «Найповніше дослідження міжпланетних подорожей з усіх, що були написані досі», — так відгукнувся про дослідження Кондратюка професор Ветчінкін;
  • У січні 1929 року в Новосибірську (за власний кошт) побачила світ книга Кондратюка-Шаргея «Завоювання міжпланетних просторів»;
  • 1930 року засуджений за неправдивим звинуваченням у шкідництві, працює у конструкторському бюро ОДПУ інженером-конструктором (до 1932 року);
  • 19321933 роки в Новосибірську працював над проектом потужної Кримської вітроелектростанції. Наступного року продовжив цю роботу в Харкові. Проект передбачав вітроелектростанцію потужністю в 12 тисяч кіловат, у той час як зарубіжні аналоги обмежувалися сотнею;
  • 1939 року Кондратюк очолив відділ проектно-експериментальної установи вітроелектростанцій у Москві.

Внесок Юрія Кондратюка в науку і міжнародне визнання[ред.ред. код]

Юрій Кондратюк увійшов до історії науки і техніки як автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для космосу), реалізованих його послідовниками в практиці розвитку ракетно-космічної галузі. Зокрема, він вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами тощо. Очевидно, найбільшим його досягненням є проект розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі. Наприкінці 1960-х років журнал «Лайф» познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми «Аполлон». У Головному управлінні пілотованих польотів при Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (NASA) під час обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою Вернера фон Брауна і групою Джона Хуболта, яка пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити й спустити на Місяць спеціальну кабіну. Цю ідею, з котрою пізніше погодилися всі керівники американської програми, взяли з книги Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів».

« «Коли березневого світанку 1968 року я схвильовано спостерігав на мисі Кеннеді [3] за стартом ракети, що мала понести корабель „Аполлон-9“ у напрямку до Місяця, — згадував Д.Хуболт, — я думав про українця Юрія Кондратюка, що розрахував трасу, по якій повинні були летіти троє наших астронавтів».  »

Астронавт Ніл Армстронг у 1969 році здійснив мрію Кондратюка («Лунар-орбіт-рандеву»).

Вшанування[ред.ред. код]

  • Google відзначив 115 років з дня народження Юрія Кондратюка, встановивши на головну сторінку відповідний логотип:

DoodleKondratyuk

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Богдан Жолдак про Карпа Соленика, Йосипа Тимченка, Івана Піддубного, Юрія Кондратюка, Миколу Лукаша] / Б. Жолдак. — Київ : Грані-Т, 2009. — 125 с. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-465-256-5
  • Бурій В. Син Землі - син Космосу : Олександр Шаргей (Юрій Кондратюк) / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). - 2002. - 12 лип. - С. 4. - (Постаті).

Посилання[ред.ред. код]

Примітка[ред.ред. код]

  1. Юрий Васильевич Кондратюк - Космический мемориал. Narod.ru
  2. Юрий Васильевич Кондратюк - Космический мемориал.
  3. назва мису Канаверал у 1964-1973 роках