Кононча
| село Кононча | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область |  Черкаська область |
| Район/міськрада | Канівський район |
| Рада | Конончанська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 7122083101 |
| Картка на сайті ВР | картка |
  |
|
| Основні дані | |
| Перша згадка | перша половина 18 століття |
| Населення | 464 чоловіка (на 1 січня 2007 року) |
| Площа | 1,62 км²[1] |
| Густота населення | 286,4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 19034 |
| Телефонний код | +380 4736 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | |
| Середня висота над рівнем моря |
85 м[2] |
| Водойми | річка Рось |
| Відстань до обласного центру | 44 (фізична) км[3] |
| Відстань до районного центру | 21 км |
| Найближча залізнична станція | Таганча |
| Відстань до залізничної станції | 25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Кононча, вул. Садова, 139 |
| Сільський голова | Братаніч Микола Йосипович |
| Карта | |
  Кононча
|
|
Ко́нонча — село в Україні, в Канівському районі Черкаської області, центр сільської ради. Розташоване за 21 км на південь від районного центру — міста Канева та за 25 км від залізничної станції Таганча. Населення становить 464 особи. (на 2007 рік).
До 1991 року села Кононча та Гамарня були об’єднані.
Зміст |
[ред.] Історія
Перша згадка про село — перша половина ХVIII століття. За переказами старожилів, у підгір'ї від Дніпра до території нинішнього села тягнулося велике поселення Родня, яке закінчувалося князівським замком. Від його назви походить назва села. Перші жителі селилися на південь від Кононівського замку понад річкою.
До земельної реформи 1861 року землі навколо села належали князю Парчевському. У середині ХIХ століття прорізано нове русло річки Рось, рівень води понизився. На звільнених землях Ф. Ф. Бугаєць заснував розсадник культурних і декоративних дерев. Це поклало початок розвитку садівництва, озелененню навколишніх земель і боротьбі з ярами, що сприяло озелененню і закріпленнію ярів і гір від Канева до Конончі, особливо Чернечої гори.
У 1921 році створено комітет незаможних селян (перший голова — Тертичний Оксентій), головою сільради було обрано бідняка Марченка Федота. У 1929 році організовано колективне господарство — СОЗ, що реорганізовано в 1931 році у колгосп ім. 1 Травня.
У боях під час радянсько-німецької війни загинуло 117 жителів, яким споруджено пам'ятник на братській могилі. Із с. Кононча в Німеччині на каторжних роботах було 27 осіб.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 1 402 особи. Працював колгосп ім. Боженка, який мав в користуванні 1,9 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1,2 тисячі орної землі. Господарство спеціалізувалось на вирощуванні зернових культур, було розвинуте тваринництво, працювавла філія Канівської гідромеліоративної станції. В соціальній сфері працювали восьмирічна школа, клуб на 200 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 10 тисяч примірників, 2 медпункти.
[ред.] Сучасність
На сьогодні у Конончі діють фермерські господарства: «Русичі» (П. І. Кононенко), «Рось» (О. С. Бойко), ТОВ «Агроінвест» та філія НВФ «Урожай».
[ред.] Джерела
 |
Портал «Черкащина» |
|---|
[ред.] Примітки
[ред.] Література
- Історія міст і сіл Української РСР. Головна редакція Української Радянської енциклопедії. Київ.
[ред.] Ресурси інтернету
 Населені пункти Канівського району |
||
|---|---|---|
| Села: | Бабичі • Бересняги • Беркозівка • Бобриця • Буда-Горобіївська • Бучак • Гамарня • Глинча • Голяки • Горобіївка • Григорівка • Грищинці • Дарівка • Іваньків • Келеберда • Ключники • Ковалі • Козарівка • Кононча • Копіювата • Курилівка • Лазірці • Литвинець • Лізки • Ліпляве • Лука • Луковиця • Малий Ржавець • Мартинівка • Межиріч • Мельники • Михайлівка • Новоукраїнка • Озерище • Павлівка • Пекарі • Пилява • Пищальники • Полствин • Попівка • Потапці • Поташня • Прохорівка • Пшеничники • Синявка • Степанці • Студенець • Сушки • Таганча • Трахтемирів • Тростянець • Трощин • Хмільна • Хутір-Хмільна • Черниші • Яблунів | |
| Селища: | Копіювате • Орловець • Райок • Степанецьке | |
