Коноплі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Коноплі
Cannabis sativa Koehler drawing.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Рослини
Відділ: Magnoliophyta
Клас: Magnoliopsida
Ряд: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Cannabaceae
Рід: Cannabis
L.
Види
Cannabis sativa L.
Cannabis indica Lam.
Cannabis ruderalis Janisch.

Коно́плі (лат. Cannabis) — рід однолітніх лубоволокнистих рослин родини конопляних порядку розоцвітих. Раніше, в міру удосконалення класифікації, коноплю відносили до шовкових, тутових і кропивних.

Терофіт.

Конопля є однією з найдавніших технічних культур людства. Вироби з неї, насамперед одяг, відомі ще з 1 тисячоліття до н. е.. Волокно конопель довге, грубе, але має велику міцність і не піддається гниттю при тривалому перебуванні у воді. З волокна виготовляють тканини, брезент, парусину, мішковину, пожежні рукави, канати, шпагат, шнури, цінний папір. Тканини з конопель антистатичні, гігієнічні, поглинають до 30% поту і 95% ультрафіолетових променів. Одяг з конопель рекомендується щоденно носити людям схильним до захворювання ревматизмом, алергією шкіри, хворобами хребта.

З відходів первинної переробки конопель (костриці) виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу, за новими технологіями із волокна та костриці — оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур. Коноплесировина придатна для виготовлення окремих вузлів в авто- і літакобудуванні[1].

Насіння конопель містить 30-35% олії, 18-23% білка, 20% крохмалю, 15% клітковини, 4-5% золи. Олія попри свої високі смакові якості, багата на легкозасвоювані жирні кислоти — лінолеву, ліноленову, гамма-ліноленову, що сприяє утворенню гамма-глобуліну, який має протибактеріальні і противірусні тіла. Швидковисихаюча олія конопель широко використовується для виробництва оліфи, фарб, лаків, замазки, мила і ін.. Фарби, виготовлені на конопляній оліфі, дуже стійкі, тому використовуються при фарбуванні залізних дахів та інших зовнішніх металевих предметів. З конопляного насіння добувають вітаміни і фітин, які використовують у медицині. Екстракти з листя конопель мають виражені антибактеріальні властивості. Конопляна макуха є цінним концентрованим білковим кормом для тварин. Кілограм макухи за вмістом перетравного протеїну відповідає 2,9 кг вівса або 3 кг ячменю, 3,1 кг кукурудзи, 15,3 кг картоплі.[2]

Коноплі є однією з найважливіших культур, які здатна рекультивувати забруднені й виведені з обороту землі шляхом винесення з грунту отруйних домішок. Із конопель можна виготовити до 50 тис. різноманітних виробів[3].

Латинська назва — каннабіс — часто використовується для позначення наркотичних речовин, виготовлених з конопель.

Базова колекція конопель Інституту луб'яних культур нараховує станом на 2007 р. 454 зразки із 27 країн світу, в тому числі 145 із України, 65 — із СНД і 244 — з інших країн.

Види[ред.ред. код]

Культурне значення та наукові доробки[ред.ред. код]

В Україні[ред.ред. код]

Співробітники Глухівського інституту луб'яних культур Української Академії аграрних наук першими у світі створили сорт конопель, які абсолютно не містять наркотичних речовин.

Сталася ця унікальна подія зовсім недавно — восени 2009 року. До цього найзначнішим досягненням у цій сфері вважалися сорти (теж виведені Глухівськими вченими) з незначним вмістом тетрагідроканабінолу — психотропні речовини, які, власне, і викликають галюциногенні відчуття.

Виведення безнаркотичних сортів конопель стало підставою для спрощення умов ведення господарської діяльності, пов'язаної із культивуванням цієї технічної культури: у серпні 2012 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до низки постанов, скасувавши обов'язковість охорони суб'єктами господарювання полів та інших об'єктів, де зберігаються і переробляються коноплі[4].

В Україні функціонує галузеве громадське об'єднання Асоціація "Українські технічні коноплі".

У Японії[ред.ред. код]

Японська назва коноплі — аса (麻). Її використовували для виготовлення конопляного волокна — прядива. Словом аса також традиційно позначали ряд неспорідненх з конолями рослин, з яких отримували подібне волокно. Серед них були китайська кропива муракасі (苧麻), абутілон ітібі (莔麻) та кропива звичайна іракуса (刺草). З прядива пряли нитки, з яких виготовляли полотно, що йшло на одяг.

Найдавніші знахідки прядив рослин типу аса в Японії датуються 1 століттям до Р. Х., серединою періоду Яйой. Відомі випадки, що стародавні японці підносили їх синтоїстським богам дякуючи за врожай. Виготовлений з такий прядив одяг постачався знаті, з середньовіччя став основним вбранням простолюдинів. Коноплі та рослинпи типу аса залишалися найпоширенішими технічними культурами на Японських островах аж до почастку 17 століття, коли вони поступилися імпортованій з материка бавовні.

У 7 — 9 століттях прядиво і конопляне полотно вважалося стратегічною сировиною. Центральна влада зобов'язувала регіони сплачувати ними щорічний податок. В імператорській скарбниці Сьосоін по сьогодні зберігаються тогочасні тканини різних типів, що йшли на одяг монарху та його придворним.

У 11 — 13 століттях урядовці провінційних маєтків сьоенів часто брали за свої послуги судді плату конопляним прядивом і полотном. В той час ці товари були ще рідкістю. Проте у 14 — 16 столітті, в період існування сьоґунату Муроматі, у зв'язку із розвитком японської економіки, нитки та тканини, виготовлені з рослин типу аса, стали повсякденним товаром. Довкола столиці Кіото виникли цехи, які перебували під протекцією аристократичного роду Сандзьо і спеціалізувалися на продажу цієї продукції. Головними осередками збуту полотна в Японії стали міста Теннодзі в провінції Сеццу та Сакамото в провінції Омі, а найбільшими центрами виготолення товарів були провінції Ісе, Кай, Сінано, Міно, Етідзен, Етіґо, Тамба, Харіма, Ійо, Хідзен, Хіґо та Сацума.

У період Едо (16031867) найякісніші конопляні тканини йли на виготовлення самурайського парадного одягу, а з полотен, пофарбованих барвниками індиго, шили літнє жіноче кімоно. В цю ж добу з'яилися різні методи обробки тканин, а також нові барвники, що збільшило попит на продукцію з прядива рослин аса. Окрім одягу, коноляні волокна часто використовувалися для плетіння сітей, міцних шнурів та дротів, паперу, а також сіток від комарів.

З XVIII століття коноляні тканини були витіснені бавоняними та шовковими.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 808 с
  2. Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 808 с.
  3. Голобородько П. А., Вировець В. Г. Коноплі підкорюють світ // Пропозиція — 1999. — № 5. — С. 26-27.
  4. Кабмін скасував охорону посівів конопель // «Закон і Бізнес»

Джерела та література[ред.ред. код]

  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.9.