Коноплі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Коноплі
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Коноплеві (Cannabaceae)
Рід: Коноплі (Cannabis)
L.
Види
Вікісховище: Cannabis

Коно́плі (Cannabis) — рід однолітніх лубоволокнистих рослин родини коноплевих порядку розоцвітих. За давнішими класифікаціями коноплі відносили до шовковицевих (тутових) і кропивних. Терофіт.

Види[ред. | ред. код]

Раніше в роді виділялись кілька видів

Тепер усі вони віднесені до виду конопель посівних.

Назва[ред. | ред. код]

Українське слово «коноплі» споріднене з латинською назвою конопель — cannabis. Слово cannabis (грец. κάνναβις, лат. cannabis) найімовірніше походить зі скіфської чи фракійської мов. Споріднене з албанським kanep, вірменським kanap', литовським kanapės, перським kanab, а також англійським canvas (ряднина)[1].

Історія[ред. | ред. код]

Коноплі є однією з найдавніших технічних культур людства. Вироби з них відомі ще з 1 тисячоліття до н. е.. Міцні конопляні волокна спочатку використовували для плетіння мотузок. Потім навчилися виготовляти з волокон тканини, а з тканин — одяг. Зрештою з конопляного насіння почали виробляти олію.

Назва конопель — вперше зафіксована в шумерських текстах як «кунібу». Часто її перекладають як «димна», натякаючи на те, що цю траву ще й палили. Але це може бути «народна етимологія» імені. Шумери розповідали, що їхні коноплі не є місцевими за походженням, їх свого часу привезли з далекої «країни за горами», під якою, швидше за все, розуміли Іран або ж Середню Азію. Цілком можливо, що привезли разом із назвою, не до кінця розуміючи її значення.

В степових племен коноплі могли запозичити й китайці. Хоча самі китайці стверджують, що одомашнили цю рослину самостійно, ще й навчили вирощувати її сусідів.

За середньовіччя коноплі були однією з найпоширеніших культур в Європі. З початком нового часу вони набули особливого значення як сировина для виготовлення канатів для кораблів. Відомо, скажімо, що англійський король Генріх VIII, а потім і його дочка Єлизавета I видавали спеціальні «конопляні укази», які зобов'язували їхніх підданих у примусовому порядку відводити ділянки землі під коноплі, щоб флот і країна не залишилися без «стратегічної сировини»[2].

Каннабіс був завезений до Нового Світу іспанцями у 1530−1545 роках[3][4][5].

У 1842 році ірландський лікар Вільям О'Шонессі, який вивчав каннабіс під час його роботи у Бенгалії, привіз каннабіс із собою до Британії, породивши нову хвилю інтересу до рослини[6]. Він, зокрема, задокументував, що каннабіс може послаблювати симптоми холери, такі як біль та блювота. До кінця 19 століття каннабіс набув поширення у європейських і американських аптеках та лікарнях, і використовувався проти болю в животі, мігреней, запалень, безсоння тощо[7].

Використання[ред. | ред. код]

У харчуванні[ред. | ред. код]

Насіння конопель містить 30–35 % олії, 18–23 % білка, 20 % крохмалю, 15 % клітковини, 4–5 % золи. Олія попри свої високі смакові якості, багата на легкозасвоювані жирні кислоти — лінолеву, ліноленову, гамма-ліноленову, що сприяє утворенню гамма-глобуліну, який має протибактеріальні і противірусні тіла. Олія використовується у салатах, при виготовленні кондитерських виробів, випіканні здобного хліба тощо. Добувають її холодним та гарячим пресуванням.[8]

У промисловості[ред. | ред. код]

Волокна зі стебла конопель

Волокно конопель довге, грубе, але має велику міцність і не піддається гниттю при тривалому перебуванні у воді. З волокна виготовляють тканини, брезент, парусину, мішковину, пожежні рукави, канати, шпагат, шнури, цінний папір. Тканини з конопель антистатичні, гігієнічні, поглинають до 30 % поту і 95 % ультрафіолетових променів. Одяг з конопель рекомендується щоденно носити людям схильним до захворювання ревматизмом, алергією шкіри, хворобами хребта.

З відходів первинної переробки конопель (костриці) виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу, за новими технологіями із волокна та костриці — оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур. Коноплесировина придатна для виготовлення окремих вузлів в авто- і літакобудуванні[9].

Швидковисихаюча олія конопель широко використовується для виробництва оліфи, фарб, лаків, замазки, мила і ін.. Фарби, виготовлені на конопляній оліфі, дуже стійкі, тому використовуються при фарбуванні залізних дахів та інших зовнішніх металевих предметів. З конопляного насіння добувають вітаміни і фітин, які використовують у медицині. Екстракти з листя конопель мають виражені антибактеріальні властивості. Конопляна макуха є цінним концентрованим білковим кормом для тварин. Кілограм макухи за вмістом перетравного протеїну відповідає 2,9 кг вівса або 3 кг ячменю, 3,1 кг кукурудзи, 15,3 кг картоплі.[10]

Коноплі є однією з найважливіших культур, які здатна рекультивувати забруднені й виведені з обороту землі шляхом винесення з ґрунту отруйних домішок. Із конопель можна виготовити до 50 тис. різноманітних виробів[11].

Базова колекція конопель Інституту луб'яних культур нараховує станом на 2007 р. 454 зразки із 27 країн світу, в тому числі 145 із України, 65 — із СНД і 244 — з інших країн.

Медичне використання[ред. | ред. код]

Лікарські засоби, які виготовляються із конопель, відомі як медичний канабіс. Такі засоби частково легалізовані у багатьох країнах, зокрема, в Україні.

13 липня 2023 року український парламент у першому читанні ухвалив законопроєкт про легалізацію медичного канабісу[12].

Рекреаційне використання[ред. | ред. код]

Латинська назва — «каннабіс» — часто використовується як синонім слова «марихуана», для позначення наркотичних речовин, виготовлених з конопель. Використання таких речовин на основі конопель є порівняно безпечним і повністю легальним для дорослих осіб у таких країнах як Канада і Уругвай. Однак у багатьох інших країнах, зокрема в Україні, використання марихуани є забороненим.

Культурне значення та наукові доробки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Online Etymology Dictionary. Etymonline.com. Архів оригіналу за 20 листопада 2004. Процитовано 17 лютого 2011.
  2. Олексій Мустафін. Олія. Масні перегони. Еспресо. 2019-04-28. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  3. Booth, Martin (2004). Cannabis: A History. Picador. с. 38.
  4. David E. Newton (2017). Marijuana: A Reference Handbook, 2nd Edition. с. 325.
  5. Eileen Konieczny, Lauren Wilson (2018). Healing with CBD.
  6. Iversen, Leslie L. (2007). The Science of Marijuana. Oxford University Press. с. 110–. ISBN 978-0-19-988693-7. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 20 червня 2022.
  7. Little, Becky (31 серпня 2018). Why the US Made Marijuana Illegal. History.com (англ.). Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 20 червня 2022.
  8. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.101
  9. Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 808 с
  10. Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 808 с.
  11. Голобородько П. А., Вировець В. Г. Коноплі підкорюють світ // Пропозиція — 1999. — № 5. — С. 26–27.
  12. Чеплик, Роман (7 липня 2023). Від заборони до прогресу: легалізація медичного канабісу в Україні. GTInvest (uk-UA) . Процитовано 14 липня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]