Конотація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Конотація (лат.co(n) - префікс, що означає об'єднання, сумісність, і notatio - позначення) — сумарне чи тотальне значення слова, як описове, так і емоційне. У лінгвістиці використовується для опису супутнього емоційно-експресивного значення мовної одиниці, яке пов'язане з описовим значенням та яке доповнює його. У філософії та логіці використовується у дещо вужчому значенні, а саме конотацією терміну є набір властивостей, що їх посідають усі об'єкти із розширення терміну. Наприклад, конотацією терміну «хмарочос» є набір ознак, властивих усім будинкам понад певну висоту.
Література [ред.]
- «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.
