Конофітум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Конофітум
Conophytum wettsteinii
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Аізоонові (Aizoaceae)
Рід: Конофітум (Conophytum)
N.E.Br.
Види
Близько 100, див. посилання[1].
Посилання
EOL: 2942667
IPNI: 16140-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 215952
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Conophytum

Конофі́тум (Conophytum, від лат. conus — кегля и грец. φυτόν — рослина) — рід суперсукулентних рослин, що відносяться до родини аізоонових (Aizoaceae) або мезембріантемових (Mesembryanthemaceae). Побутова назва — живі камінці (так називають також літопси, плейоспілоси, лапідарії, аргіродерми, дінтерантуси та деякі інші мезембріантемові).

Умови та місця зростання[ред.ред. код]

У природі відомо близько 300 видів конофітумів. Це найбільший за видовим різномаїттям рід в родині аїзові. Ці сукуленти зустрічаються на великій території від Капської провінції в ПАР і далі на північ за річкою Оранжева в Намібії. Ростуть вони в тріщинах скель у вкрай сухих умовах або в прибережних пустелях, багатих туманами.

Біологічний опис[ред.ред. код]

Карликові, від декількох міліметрів до 5 см висоти рідко 10, багаторічні рослини, часто утворюють щільні подушкоподібні форми. Кожен пагін складається з однієї пари дуже соковитих, щорічно змінюваних листків. Види цього роду дуже різноманітні. Це малюсінькі рослини, зазвичай з сильно укороченим стеблом, ща рясно кущаться. Їх маленькі соковиті головки, що являють собою два зрощених сукулентних листа, можуть бути сферичної або яйцевидної форми, майже серцеподібні або чітко дволопатеві, іноді вони менш 0,3 см в діаметрі, але дволопатеві головки зазвичай досягають см 1,25 до 2,5; пофарбовані вони в різні відтінки зеленого кольору, однотонні або краплисті, лопаті часто з червоним краєм, поверхня тіла гладка. Квітки з'являються між листям, з центру головки, у деяких видів широко розкриваються, 1,25 більше см в діаметрі, в інших ледь відкриваються, нагадуючи помазок для гоління; білого або кремового до жовтого і різних відтінків рожевого та фіолетового кольорів.

Характерна особливість більшості конофітумів, що відрізняє їх від інших «живих камінців», в тому, що період спокою у них настає з кінця зими до середини літа, або з весни і триватиме до початку осені.

Утримання в домашніх умовах[ред.ред. код]

При вирощуванні конофітума в ґрунтовій культурі складають суміш з дернової і листової землі, крупного піску. Всі складові беруть по одній частині. Розміщують конофітум на світлому, сонячному місці.

Для поливу цієї рослини потрібний досвід та інтуїція, оскільки у конофітумів період спокою влітку. Листя в цей час зморщуються і в'януть, рослини утримують сухо. Полив відновлюють з початком зростання, далі він регулярний і помірний. З початком періоду спокою полив знову обмежують.

Конофітум любить низьку вологість повітря.

У зимовий період рослини містять при п'ятнадцяти — вісімнадцяти градусів Цельсія. Влітку конофітум містять у сухому приміщенні.

Підгодовують рослини слабким розчином квіткових добрив три-чотири рази за період зростання.

Розмножується рослина обережним поділом ростків навпіл, після підсушування.

Пересадку проводять один раз на два — три роки, оскільки конофітум любить тісний горщик. Ємності для пересадки потрібно взяти широкі, не глибокі, і забезпечити товстий шар дренажу. Після пересадки перший полив проводять через два тижні, щоб уникнути загнивання коренів.

Цвіте конофітум взимку.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Hammer, S.(2002) Dumpling and His Wife: New Views of the Genus Conophytum EAE Creative Colour Ltd. ISBN 0953932613

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]