Конрад Мазовецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Konrad Mazowiecki

Ко́нрад I Мазове́цький (пол. Konrad I Mazowiecki, 118731 серпня 1247) — польський князь з династії П'ястів.

Конрад Мазовецький - син Казимира II Справедливого, князь Куявів в 1202-1247, князь Серадза, великий князь Краківський в 1229 - 1232, 1241 - 1243 роках. Засновник незалежного Мазовецького князівства в складі Польщі. Правив у ньому між 1207 та 1247 роками. Четвертий і молодший син Казимира II Справедливого і чеської княжни Олени Зноємскої (у старій історіографії її вважали руською княжною Оленою Всеволодівною або дочкою Ростислава Галицького через помилки Яна Длугоша, який вигадав її родовід тільки з її непольського прізвиська), молодший брат Лешека Білого.

Князь Куявії в 1202-1247 роках, князь Серадза, князь Краківський в 1229-1232, 1241-1243 роках. Заснував в Мазовії самостійне Мазовецьке князівство, що входило до складу Королівства Польського. Правив у ньому в 1207-1247 роках.

Після смерті в 1227 році свого рідного брата Лешека Білого Конрад справедливо вважав свої права на Малопольський престол найвагомішими і заявив про них збройним шляхом. 1229 року він розбив краківського князя Генріха I Бородатого і взяв його в полон. Перемогою Конрада скористався Владислав III Тонконогий і сіл княжити в Кракові. Конрад звернувся за допомогою до Данила Романовича і уклав з ним союзний договір. Об'єднавши свої сили з Романовичами він рушив на контрольований Владиславу Тонконогим місто Каліш, який здався йому після облоги.

Тісно співпрацював з Німецьким (Тевтонським) орденом хрестоносців, у 1226 році віддав йому у володіння Хелмінську землю Польщі. 3 березня 1237 передав волинське місто Дорогичин (Дрохічін) зі значною територією між Західним Бугом і річкою Нурою добжинським лицарям. У березні 1238 галицько-волинський князь Данило Романович, підступивши з великим військом до Дрохічіна, захопив місто, полонивши магістра добжинських, повернувши собі дрогичинському землю над Бугом (сьогодні - територія Підляського воєводства у складі Республіки Польща).

10 липня 1241, скориставшись загибеллю великого князя Генріха II Благочестивого під час навали хана Батия, зайняв у вересні Краків, ставши князем (1241-1243). Однак після битви 25 травня 1243 під Суходолом, в якій він разом з синами зазнав поразки від малопольського князя Болеслава V Сором'язливого, був змушений покинути Краків і повернутися в Мазовію. Але в тому ж році мазовецький князь спустошив Краківську землю і околиці Кельце, схиливши Романовичів до наїзду на Люблін. У 1244 році Конрад I напав на Сецеховску і Люблінську землі.


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.