Консенсус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Консе́нсус — загальна згода у спірних питаннях, до якої приходять учасники переговорів, з'їздів, конференцій, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень по суттєвих питаннях у більшості зацікавлених сторін та досягається в результаті процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін та зближення розбіжних поглядів.

Як зазначено в п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про стандартизацію» від 05.06.2014, що набере чинності 03.01.2015, «Консенсус не обов'язково є одностайним»[1].

Консенсус — процес знаходження, пошуку, вироблення рішення, яке б задовольнило всіх учасників переговорів до останнього, без винятків, а також саме таке рішення.

Консенсус — відсутність у сторін, що домовляються, заперечень проти пропозицій, висунутих під час переговорів.[2]

Консенсус (лат., cosesus — згода, одностайність) збіг думок. Принцип консенсусу — одноголосне прийняття рішень усіма учасниками наради, конференції тощо.[3]

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]