Константа дисоціації

Константа дисоціації
Розмірність	${\mathsf {L}}^{-3}{\mathsf {N}}$
Символ величини (LaTeX)	$K_{\mathrm {d} }$

Константа дисоціації в хімії та біохімії — специфічний тип константи рівноваги, що описує схильність хімічного об'єкта оборотно розпадатися на компоненти, наприклад, дисоціації комплексу на окремі молекули в його складі або розпаду солі на іони. Константа дисоціації позначається $K_{d}$ і є зворотною величиною до константи спорідненості. У випадку солей константа дисоціації може називатися константою іонізації. Це фізична величина, що характеризується відношенням добутку рівноважних концентрацій дисоційованих іонів до рівноважної концентрації недисоційованих молекул. $K_{d}$ не виникає для сильних електролітів.

Для загальної реакції дисоціації:

$\mathrm {A} _{x}\mathrm {B} _{y}\rightleftharpoons x\mathrm {A} +y\mathrm {B} ,$

де комплекс $\mathrm {A} _{x}\mathrm {B} _{y}$ розпадається на x субодиниць A і y субодиниць B, константа дисоціації визначається як

$K_{d}={\frac {[A]^{x}\times [B]^{y}}{[A_{x}B_{y}]}},$

де [A], [B] і [A_xB_y] — концентрації A, B і комплексу A_xB_y, відповідно.

Див. також

• Закон діючих мас

Джерела

• G. Kortüm, W. Vogel, K. Andrussow, Disssociation constants of organic acids in aqueous solution, „Pure and Applied Chemistry”, 1 (2–3), 1960, s. 187–536, DOI: 10.1351/pac196001020187 (ang.).
• Ostwalda prawo rozcieńczeń, [w:] Encyklopedia techniki. Chemia, Władysław Gajewski (red.), Warszawa: Wydawnictwa Naukowo-Techniczne, 1965, s. 505, OCLC 33835352.
• Adam Bielański, Podstawy chemii nieorganicznej, wyd. 5, Warszawa: PWN, 2002, s. 344–345, ISBN 83-01-13654-5.
• Bandura A.V., Lvov S.N., The Ionization Constant of Water over Wide Ranges of Temperature and Density, „Journal of Physical and Chemical Reference Data”, 35 (1), 2006, s. 15–30, DOI: 10.1063/1.1928231 [dostęp 2023-07-05] (ang.).