Констанція Угорська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Констанція Угорська
угор. Boldog Konstancia
Констанція Угорська
Меморіальна таблиця на храмі Івана Хрестителя у Львові на честь Констанції Угорської
Прапор
Княгиня Галицько-Волинська
1246 — 1301
Коронація: 1246
 
Народження: 1237
Смерть: 1302
Львів
Династія: Арпади
Батько: Бела IV
Мати: Марія Ласкарина
Чоловік: Лев I
Діти: Юрій, Святослава, Анастасія

Констанція Угорська (угор. Boldog Konstancia, пол. Konstancja węgierska, ісп. Constanza de Hungría) (1237 — † 1288/1302) — ймовірно, п'ята донька короля Угорщини Бели IV і Марії Ласкарини, другої доньки нікейського імператора Федора І і Анни Ангеліни, доньки візантійського імператора Олексія ІІІ Ангела.

Родина[ред.ред. код]

У короля Бели IV було десятеро дітей. Сестрами Констанції були св. Кунегунда, одружена з краківсько-сандомирським князем Болеславом V Сором'язливим, бл. Йолента, одружена з калішським князем Болеславом Побожним, Анна, одружена з одвічним суперником Романовичів за галицький престол, баном Мачви і Славонії Ростиславом Михайловичем, Єлизавета, одружена з герцогом Баварії Генрихом ХІІІ Віттельсбахом, св. Маргарита Угорська від народження була присвячена батьками Богу. Її брат Стефан V став угорським королем. В першу чергу через дітей сестри Анни діти Констанції і Лева І були спорідненими з основними королівськими родинами Центральної Європи.

Біографія[ред.ред. код]

Спроба Данила I Галицького 1240 р. породичатись з Белою IV не мала успіху. Після погрому Угорщини 1241 р. ордами Батия, розгрому у битві під Ярославом 1245 р. війська Ростислава IV, підтримуваного угорсько-польськими загонами, наступного отримання Данилом Галицьким ярлика на правління у ханів, король Угорщини вирішив припинити подальшу угорську експансію у Галичині і запропонував Данилу Галицькому видати свою доньку за його сина. Біля 1246/47 років відбувся шлюб Констанції Арпадівни з князем Левом I Даниловичем. Припускають, що у придане Лев І отримав землі у Закарпатті навколо Мукачева. Після одруження Констанція залишалась католичкою і це не дивно, адже її сестри Кунегунда, Маргарита зачислені до почету католицьких святих, а Йолента — до блаженних. Легенди пов’язують її ім’я із закладенням у Львові храму Івана Хрестителя і костелу Божого Тіла домініканців. Відома згадка про Констанцію згадує її відвідини монастиря кларисок у Старому Сончі 1288 р., де перебувала її сестра св. Кінга і, можливо, вже знаходилась донька Святослава. На основі напису у Євангелії монастиря Св. Онуфрія у Лаврові, де постригся монахом Лев І, існує гіпотеза, що Констанція ще була жива на 1301 рік. За місце її поховання у Львові називають храм Івана Хрестителя чи храм Св. Катерини Олександрійської Низького замку.

Діти[ред.ред. код]

У Костанції і Лева І було троє дітей.

  • Юрій І (1252/57-1308) — король Руський
  • Святослава († 1302) — черниця клариска у монастирі Старого Сонча її тітки Св. Кінги.
  • Анастасія († 1335) — видана бл. 1301 за добжинського князя Земовита

Література й посилання[ред.ред. код]