Конституція Італії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Конституція Італійської Республікиосновний закон Республіки Італія.

Прийнята в 1947 році Установчими зборами, вступила в силу 1 січня 1948 року. Складається з основних положень (статті 1-12) і двох частин. В цілому налічує 134 статті (спочатку 139, 5 виключені). Також до конституції включені перехідні та заключні положення. Змінювалася 15 разів. Встановлює парламентську республіку, визнає Латеранські угоди як основу особливих відносин з римо-католицькою церквою.

Порядок зміни конституції[ред.ред. код]

Поправки до Конституції можуть бути прийняті при голосуванні обох палат Парламенту. Якщо поправки хоча б в одній палаті приймаються більшістю менше двох третин, поправки можуть бути винесені для затвердження на референдум. Не підлягає зміні республіканський устрій держави.

Посилання[ред.ред. код]