Конституція України
| Україна |
 Стаття з серії: |
|
|
|
|
Конститу́ція Украї́ни — основний закон держави України. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття. На пам'ять про прийняття конституції в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України
Зміст |
[ред.] Структура Конституції
Чинна Конституція України складається з 15 розділів. 161 стаття зібрана у 14 розділів, а XV розділ містить 16 перехідних положень. Тексту Конституції передує Преамбула.
| Розділи | Назва | Статті |
|---|---|---|
| Преамбула | ||
| I | Загальні засади | 1 — 20 |
| IІ | Права, свободи та обов'язки людини і громадянина | 21 — 68 |
| ІІІ | Вибори. Референдум | 69 — 74 |
| IV | Верховна Рада України | 75 — 101 |
| V | Президент України | 102 — 112 |
| VI | Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади | 113 — 120 |
| VII | Прокуратура | 121 — 123 |
| VIIІ | Правосуддя | 124 —131 |
| IX | Територіальний устрій України | 132 — 133 |
| X | Автономна республіка Крим | 134 — 139 |
| XI | Місцеве самоврядування | 140 — 146 |
| ХІІ | Конституційний Суд України | 147 — 153 |
| ХІІІ | Внесення змін до Конституції України | 154 — 159 |
| XIV | Прикінцеві положення | 160 — 161 |
| XV | Перехідні положення |
[ред.] Преамбула
| « | Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію — Основний Закон України. | » |
[ред.] Конституційні закони України
[ред.] Історія
[ред.] Політична реформа 2004 року
Для подолання гострої кризи 8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила Закон України № 2222-IV «Про внесення змін до Конституції України»[1] та (в пакеті до нього) про внесення змін до закону про вибори Президента (останні дозволили провести переголосування 2-го туру виборів Президента). Того ж дня Президент України Леонід Кучма підписав ці документи.
Закон на основі проекту Симоненка—Медведчука про зміни до Конституції (про політичну реформу) передбачав перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, подовження терміну повноважень Верховної Ради до 5 років. Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями закону, він мав набрати чинності з 1 вересня 2005 року в разі, якби на той час були ухвалені зміни до Конституції стосовно реформування системи місцевого самоврядування (законопроект 3207-1). Позаяк до 1 січня 2006 року ці зміни не були ухвалені, то (згідно з прикінцевими та перехідними положеннями) закон набув чинності самостійно з 1 січня 2006 року.
Після приходу до влади Віктора Януковича і Партії Регіонів 1 жовтня 2010 року Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України, Закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року №2222-IV у зв'язку з порушенням процедури його розгляду та прийняття. Згідно з рішенням КС, відповідний закон №2222 втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення. Конституційний Суд України поновив чинність Конституції 1996 року та звернувся до органів державної влади з вимогою невідкладно привести українське законодавство у відповідність до Основного Закону в редакції від 28 червня 1996 року.
[ред.] 2010 рік
30 вересня 2010 року Конституційний Суд України скасував[2] дію конституційних реформ, що були прийняті в 2004 році. З цієї дати знову діє Конституція 1996 року.
[ред.] 2011 рік
1 лютого 2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2952-VI «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», попередньо схвалений Верховною Радою України 19 листопада 2010 року.[3] Закон набрав чинності 4 лютого 2011 року.
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
- ↑ Закон України № 2222-IV від 8 грудня 2004 року «Про внесення змін до Конституції України»
- ↑ Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України)
- ↑ Закон України № 2952-VI від 1 лютого 2011 року «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»
[ред.] Джерела
- Конституція України від 28.06.1996 року з останніми змінами // Офіційний сайт Верховної Ради України
- Конституція України 1978 року // Офіційний сайт Верховної Ради України.
- Конституційний процес в Україні
- Рішення Конституційного суду України
[ред.] Література
- Бобровник С. В. та ін. Основи держави і права. Київ: «АН України». Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, 1993 року
- Полонська- Василенко Н. Історія України. Київ: Либидь, 1993 року
- Кульчицький В. Історія держави і права України. Київ: Львів, 1996 року
- Валентин Яблонський. Це була справді чарівна ніч! Як Україна отримала Конституцію // Історична правда
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
