Конструкція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Констру́кція (від нім. con «разом», «з» та struere «будувати») може означати:

1) Конструкція виробу — сукупність властивостей виробу, яку характеризують склад його частин, призначеність, взаємна розташованість, форма, розміри і метеріали складових частин та види з'єднання їх між собою[1].

2) Будівельні конструкції — елементи будівлі або споруди, що виконують тримальні, загороджувальні або сумісні функції Споруда складної будови, а також окремі її частини[2].

  • Елемент конструкції — складова частина будівельної конструкції, наприклад, віконна рама, дверна стулка (полотно), брусок перемички, балка, плита, ребро, сполучення (зв'язки) між колонами, капітель колони тощо.
  • Констру́кція трима́льна (тримач) — елемент будівельної конструкції, що сприймає і витримує постійну чи тимчасову навантагу, зокрема й навантагу від інших частин конструкції[3].
  • Конструкції загороджувальні — будівельні конструкції призначені для ізоляції внутрішніх об'ємів у будівлях і спорудах від зовнішнього середовища або між собою.
  • Конструкції суміщені — будівельні конструкції, що виконують одночасно тримальні та загороджувальні функції.

3) Мовна конструкція — словосполука, словосполучення, якому властиві певні граматичні зв'язки, певна граматична будова.

  • Синонімічні конструкції.

4) Конструкція у мовах програмування — формат (структура, загальний вигляд) оператора.

Примітки[ред.ред. код]

  1. ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.
  2. СНиП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкции.
  3. ДСТУ 3892-99 Засоби інженерно-технічного укріплення та захисту об'єктів. Терміни та визначення.

Джерела[ред.ред. код]