Конструкція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Конструкція (від нім. con «разом», «з» та struere «будувати») —

1) Будова, взаємне розташування частин машини, апарата, приладу тощо.

  • Констру́кція трима́льна (тримач)елемент конструкції, що сприймає і витримує постійну чи тимчасову навантагу, зокрема й навантагу від інших частин конструкції.

2) Споруда складної будови, а також окремі її частини.

3) Словосполука, словосполучення, якому властиві певні граматичні зв'язки, певна граматична будова.

  • Синонімічні конструкції.

4) У мовах програмування – формат (структура, загальний вигляд) оператора.

Джерела[ред.ред. код]

  • ДСТУ 3892-99 Засоби інженерно-технічного укріплення та захисту об'єктів. Терміни та визначення.
  • Протокол № 7 письмового голосування науково-технічної комісії з питань термінології при Держстандарті України від 15.10.2002.
  • Конструкція // Словник української мови: у 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.