Контрапозиція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Контрапози́ція (рос. Закон контрапозиции) — закон класичної логіки, що стверджує, що у тому випадку, якщо деяка посилка A тягне деякий наслідок B, то заперечення цього наслідку (тобто «не B») тягне заперечення цієї посилки (тобто «не A»).

Як і всяке загальнозначуще імплікатівне твердження, може служити також і правилом виводу.

Див. також[ред.ред. код]