Контрфорс (архітектура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
5 контрфорсів з аркбутанами, ліворуч видно кутовий контрфорс

Контрфо́рс, також підстінок (фр. contre force — «протидіюча сила») — вертикальна конструкція, що являє собою або виступаючу частину стіни, вертикальне ребро або окрему опору, зв'язану із стіною аркбутаном. Призначена для посилення несучої стіни шляхом прийняття на себе горизонтального зусилля розпору від склепінь[1]. Зовнішня поверхня контрфорса може бути вертикальною, ступінчастою або безперервно похилою, збільшуючись в перерізі до основи..

Історія[ред.ред. код]

Каркасна конструкція готичного храму, ліворуч - система контрфорсів і аркбутанів, що тримають вагу хрестоподібних готичних склепінь

Контрфорси вживалися ще давніми римлянами, але майже виключно для підпирання кам'яної оболонки платформ, побудованих на схилі пагорбів. При зведенні власне будівель, вдаватися до них виявилося необхідним після того, як в церквах та інших будівлях стали робити - щоб уникнути пожеж, а на півночі Європи і для захисту від холоду - , замість дерев'яних стельових покриттів, кам'яні склепіння. Отримавши, таким чином, дуже важливе значення в будівлях романської епохи, особливо у храмах. Контрфорси зводилися навколо всієї споруди, у вигляді підвалин,які притуляються до стін із зовнішнього боку і розташованих на деякій відстані один від одного, проти тих місць, в яких впираються у стіну підпружні арки склепінь. Вони виглядали, у своєму розрізі,як квадрат або прямокутник, іноді звужувалися догори і майже завжди закінчувалися там одним або декількома відкосами,які полегшували стікання з них дощової води. Ще більш важливе значення набули у готичній архітектурі. Високі стіни готичних соборів, прорізані величезними вікнами, не могли б, без допомоги Контрфорсів ані триматися самі, ані витримувати ваги склепінь,які спираються на них . Тому Контрфорси були одними з найбільш істотних і видних частин у зовнішності будівлі. Згодом, з розвитком готики, їх стали зводити дещо відступивши від стін, але з'єднували їх з ними так званими підпірними арками (аркбутанами). Розріз отримав багатокутну форму, поверхня - архітектурні прикраси, згідно з загальною орнаментацією будівлі, а вершина - гостре увінчання у вигляді засіяних кросами пінаклейXIV ст.). З поверненням мистецтва, в епоху Відродження, до античних форм, Контрфорси майже зовсім вийшли з ужитку в архітектурі: їх змінили, в значенні стінних опор, групи колон або ж декоровані напівколонами виступи стін.[2]

Інші види контрфорсів[ред.ред. код]

Кутовий контрфорс — продовження стін за межі будівлі на розі. Таким чином, ця ділянка в горизонтальному перерізі являє собою хрест.

Діагональний контрфорс — опора, споруджена на розі будівлі так, що утворює зі стінами кут 135°.

плани контрфорсів
кутовий контфорс 
Охоплюючий або затискаючий контрфорс 
Діагональний контрфорс 
 

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Контрфорс-значення слова». 
  2. «Ф.А. Брокгауз, И.А. Ефрон. Энциклопедический словарь». издательское общество Ф. А. Брокгауз — И. А. Ефрон (Петербург). Архів оригіналу за 2013-06-27. 


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектуру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.