Конус виносу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пролювіальний конус виносу

Ко́нус ви́носу (рос. конус выноса, англ. alluvial fan; alluvial cone; detrital fan; fan; debris cone; нім. Schuttkegel m, Schuttfächer m, Schwemmkegel m, Schuttfächer m, Endschwemmkegel m) — 1) форма рельєфу і 2) геологічне тіло.

  • 1) у фізичній географії — форма рельєфу, утворена накопиченням пухкого уламкового матеріалу, відкладеного постійним або тимчасовим водотоком біля нижнього кінця яру, балки або долини, де відбувається різке зменшення сили потоку. Має вигляд плоского напівконуса, який повернений вершиною проти течії водотоку. Особливо великі конуси виносу утворюються при виході гірських річок на рівнину.
  • 2) у геології — геологічне тіло, складене уламковим матеріалом, який відкладався у формі віяла, наприклад, алювіальний конус виносу.

Розрізняють наземні та підводні конуси виносу. В Україні поширені на передгірних рівнинах Карпат і Кримських гір, вздовж Гологоро-Кременецького кряжа, Канівських гір та окраїнах Середньоросійської височини. Підводні конуси виносу є на дні водойм, зокрема у гирлах підводних каньйонів і на шельфі Чорного та Азовського морів.

Див. також[ред.ред. код]

  • Пролювіально-алювіальний шлейф — смуга конусів виносу тимчасових та постійних водостоків, які злилися між собою і утворюють біля підошви гір похилу рівнину.

Джерела[ред.ред. код]