Конус виносу
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ко́нус ви́носу (рос. конус выноса, англ. alluvial fan; alluvial cone; detrital fan; fan; debris cone; нім. Schuttkegel m, Schuttfächer m, Schwemmkegel m, Schuttfächer m, Endschwemmkegel m) —
- 1) у фізичній географії — форма рельєфу утворена накопиченням пухкого уламкового матеріалу, відкладеного постійним або тимчасовим водотоком біля нижнього кінця яру, балки або долини, де відбувається різке зменшення сили потоку. Має вигляд плоского напівконуса, який повернений вершиною проти течії водотоку. Особливо великі конуси виносу утворюються при виході гірських рік на рівнину.
- 2) у геології — геологічне тіло, складене уламковим матеріалом, який відкладався у формі віяла, наприклад, алювіальний конус виносу.
Див. також [ред.]
- Пролювіально-алювіальний шлейф – смуга конусів виносу тимчасових та постійних водостоків, які злилися між собою і утворюють біля підошви гір похилу рівнину.
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
