Конфігураційне керування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Конфігураці́йне керува́ння (англ. software configuration management, SCM) в програмній інженерії - комплекс методів, спрямованих на систематичний облік змін, що вносяться розробниками в програмний продукт в процесі його розробки та супроводу, збереження цілісності системи після змін, запобігання небажаних і непередбачуваних ефектів, формалізація процесу внесення змін.

В ряді джерел можна побачити абревіатуру SCCM - Software Configuration and Change Management. При тому, що в розумінні SWEBOK і відповідних стандартів SCM і SCCM тотожні, термін SCCM іноді використовується для того, щоб підкреслити принципову значимість управління змінами як складової частини конфігураційного управління.

SCM-діяльність тісно пов'язана з роботами по забезпеченню якості програмного забезпечення (Software Quality Assurance - SQA).

Роботи з конфігураційного керування програмного забезпечення включають:

  • управління і планування SCM-процесів,
  • ідентифікацію програмних конфігурацій,
  • контроль конфігурацій,
  • облік статусів конфігурацій,
  • аудит, а також
  • управління випуском (release management)
  • і поставкою (delivery).

Джерела[ред.ред. код]

  1. [http://swebok.sorlik.ru/6_software_configuration_management.html Основы

Программной Инженерии (по SWEBOK)](рос.)

Див. також[ред.ред. код]