Концевич Максим Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Максим Концевич
MaximKontsevich.jpg
Народився 25 серпня 1964(1964-08-25) (50 років)
Хімки, Московська область, СРСР СРСР
Громадянство Франція Франція
Галузь наукових інтересів Математика
Заклад Інститут вищих наукових досліджень (Institut des Hautes Etudes Scientifiques, IHES)
Університет Маямі
Науковий керівник Дон Бернар Загіра
Нагороди Медаль Філдса — 1998
Премія Анрі Пуанкаре (1997)
Премія Крафорда (2008)
Премія з фундаментальної фізики (2012)

Максим Львович Концевич (народився 25 серпня 1964) — видатний французький математик російського походження. Отримав Філдсівську премію в 1998 році, на 23-му Міжнародному конгресі математиків в Берліні. Він також отримав Премію Анрі Пуанкаре в 1997 році і Премію Крафорда у 2008 році.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї Лева Рафаїловича Концевича — радянського сходознавця, автора системи Концевича. Після отримання другого місця на Всесоюзній математичній олімпіаді, він був зарахований до Московського державного університету, але замість аспірантури вибрав в 1985 році роботу наукового співробітника в Інституті проблем передачі інформації в Москві [1]. У 1992 році він отримав кандидатську ступінь в Боннському університеті під керівництвом Дон Бернар Загіра. Його дисертація доводить гіпотезу Едварда Віттена, що дві квантові гравітаційні моделі еквівалентні. В наш час[Коли?] він є професором Інституту вищих досліджень, Франція і заслужений професор у Університеті Маямі в Корал-Гейблс, Флорида, США.

Його робота зосереджена на геометричних аспектах математичної фізики, в першу чергу на теорії вузлів, квантуванні і дзеркальній симетрії. Його найвідоміший результат формальне деформаційне квантування для будь-якого многовида Пуассона. Він також ввів інваріанти вузлів, які визначаються складними інтегралами, аналогічними інтегралам Фейнмана. У топологічної теорії поля, він ввів простір модулів стабільних відображень, які можуть бути розглянуті як математично строге формулювання інтегралу Фейнмана для топологічної теорії струн. Ці результати є частиною його «внеску в чотири проблемами геометрії», за які він був нагороджений Філдсівською премією у 1998 році.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]