Концерт для фортепіано з оркестром № 1 (Чайковський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Концерт для фортепіано з оркестром №1, сі-бемоль мінор, Op. 23 Петра Ілліча Чайковського написаний 1875 року. Початково концерт був присвячений російському піаністові Миколі Рубінштейну, однак Рубінштейн відмовився виконувати цей твір, вважаючи його надмірно складним і незручним для виконання. Вперше цей концерт виконав Ганс фон Бюлов, знаменитий німецький піаніст, учень Ф.Ліста, прем'єра відбулася 25 жовтня 1875 року у Бостоні. Йому ж композитор перепосв'ятив цей концерт. У Росії концерт вперше виконав С.І.Танєєв. В одному з листів назвав його першим російським фортепіанним концертом.

У концерті Чайковський використав українські народні теми. В 1 частині, у головній партії він використав наспів лірників, почутий ним в Україні. Сам композитор писав про цьому так:

"Слухав лірний спів сліпих. Він називається лірним за назвою інструмента, що акомпанує, - лірою, який, втім, з античною лірою нічого спільного не має. Цікаво, що всі сліпі співаки в Малоросії співають той самий вічний наспів і з тим же награшем. Я почасти скористався цим наспівом у першій частині мого фортепіанного концерту"
.

У фіналі концерту Чайковський використав українську пісню "Вийди, вийди, Іванку." За спогадах М.І.Чайковського, в другій частині концерту композитор використав французьку пісню, що часто наспівували його молодші брати.

У 20 столітті Перший концерт Чайковського став одним із самих репертуарних творів, він є обов'язковим твором для виконання на Міжнародному конкурсі імені Чайковського.

Концерт складається з трьох частин:

  1. Allegro non troppo e molto maestoso – Allegro con spirito (сі-бемоль мінор → сі-бемоль мажор)
  2. Andantino simplice – Prestissimo (ре-бемоль мажор)
  3. Allegro con fuoco (сі-бемоль мінор → сі-бемоль мажор)

Посилання[ред.ред. код]