Коньонков Сергій Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Коньонков Сергій Тимофійович
Конёнков Сергей Тимофеевич
Дата народження 28 червня (10 липня) 1874(1874-07-10)
Місце народження с. Караковичі, Смоленська область
Дата смерті 9 грудня 1971(1971-12-09) (97 років)
Місце смерті Москва
Національність Росія Росія
Навчання Московське училище живопису, скульптури і архітектури (в майстерні Волнухіна). в Петербурзькій Імператорській академії (в майстерні Беклемішева В. О.)
Напрямок реалізм
Працював у містах в Москві, в США, в Петрозаводську
Основні роботи казкова (лісова) серія, монументальна скульптура, портрети, створення скульптурних меблів
Нагороди

орден Леніна (1956)

Коньонков Сергій Тимофійович (28 червня (10 липня) 1874(18740710) — 9 грудня, 1971) — відомий російський і радянський скульптор.

Життєпис. Ранні роки[ред.ред. код]

Народився в селянській родині в селі Караковичі (тоді Єльнинський уєзд, Смоленська обл., Російська імперія. Родичі Коньонкових були кріпаками. Чисельна родина роками заробляла гроші й до реформи 1861 р. і скасування кріпацтва викупила волю. Тоді ж за сільським прізвиськом (працюють як коні, Конята) отримали прізвище - Коньонкови. Здібний Сергій, один з небагатьох, якому родина спромоглася дати первісну освіту. Закінчив гімназію в місті Рославль, знав латину.

Навчання в Москві і Петербурзі[ред.ред. код]

  • 1892 - 1899 - навчання в Московському училищі живопису, скульптури і архітектури (майстерня С. Іванова, С. Волнухіна ).Закінчив повний курс навчання і отримав звання позакласного художника.

Отримав право на закордонну подорож на кошти відсотків з премії імені Сергія Михайловича Третьякова, брата засновника художньої галереї - Третьякова Павла Михайловича. Відвідав Німеччину, Францію, Італію.

  • 1899 - 1902 рр. - завершив художнє навчання в Петербурзькій імператорській академії (майстерня скульптора Беклемішева В. О.)
  • 1902 р. - отримав звання скульптора за скульптуру «Самсон розриває ланцюги».

Подальше життя[ред.ред. код]

Купальщиця, 1917, пофарбоване дерево, Російський музей, Петербург.
Жебраки, 1917, дерево, Російський музей.
  • 1909 р. - член Спілки російських художників.
  • 1912 р. - подорож у Грецію та арабський Єгипет.
  • 1916 р. - перша персональна виставка скульптур в Москві.
  • 1918 р. - Участь у ленінському Плані монументальної пропаганди, відкриття меморіальної дошки «Загиблим у боротьбі за мир і братерство народів», Сенатська вежа Кремля, Москва.
  • 1918 - 1922 - викладач в студії Пролеткульту та у ВХУТЕМАСі.
  • 1919 р. - відкриття монументу Степану Разіну в Москві.
  • 1923 р. - виконав декоративні скульптури ( «Робочий», «Селянин», «Текстильщиця» та ін. ) для оздоб приміщень Всеросійської сільськогосподарської та кустарно-промислової виставки у Москві.
  • 1924 р. - відбув у відрядження у США як учасник виставки російського мистецтва. Персональна виставка у місті Нью-йорк. Розпочався етап закордонного життя скульптора (1925 - 1945), мешкав переважно у США.
  • Грудень 1945 р. - повернення у СРСР.
  • 1951 р. - Сталінська премія за скульптурні портрети.
  • 1953 - 1954 рр. - архітектор Бродський Савва Григорович запросив скульптора на роботи по оздобленню музично-драматичного тетру в місті Петрозаводськ( проект -Бродського С.Г. )
  • 1954 р. - персональні виставки у Москві і Ленінграді з нагоди 80-річчя скульптора.
  • 1955 р. - звання Народний художник РРФСР.
  • 1956 р. - орден Леніна
  • 28 лютого -7 березня 1957 р. - участь в створенні і роботі 1-го Всерадянського з'їзду радянських художників. Коньонков запропонував щорічні урочистості з нагоди підписання Леніним Плану монументальної попаганди ( робились у вигляді Тижня образотворчих мистецтв у квітні).
  • 1957р. - Ленінська премія за «Автопортрет» 1954 р.

Медальєрний твір[ред.ред. код]

Скульптор практично не займався медальєрним мистецтвом. Але саме йому доручили створення радянськиї медалі - премії імені М.В. Ломоносова, закінчив у 1960 р.

Останні роки[ред.ред. код]

  • 1959 - 1964 р. - проект монументу Леніну та ін.
  • 1964 р. - звання Героя Соціалістичної Праці.
  • 1965 р. - урочистості з нагоди 90-річчя скульптора.
  • 1967 р. - участь у виставках з нагоди 50-річчя радянської влади.
  • 1970 р. -участь у виставках з нагоди 100-річчя з дня народження Леніна.
  • 1971 р.- смерть в Москві. Поховання відбулося на Новодівочому цвинтарі в Москві.

Книги спогадів[ред.ред. код]

  • Конёнков С.Т. « Земля и люди » ( 1968 )
  • Конёнков С.Т. « Мой век » ( 1971 )

Музей-майстерня скульптора[ред.ред. код]

У 1974 р. з нагоди 100-річчя з дня народження скульптора збережена майстерня митця в Москві на Тверському бульварі перетворена на музей. До музейного закладу увійшли -

  • житлові приміщення
  • майстерня
  • меблі, створені скульптором власноруч
  • ескізи його творів в гіпсі
  • частка готових скульптур в дереві, мармурі, тонованому гіпсі.

Серед експонатів музею-майстерні - «Автопортрет» скульптора, погруддя дружини, «Самсон, що розриває ланцюги», голова, ескіз до скульптури «Самсон», «Паганіні багаторукий», проект монументу письменнику Л.М. Толстому, композиція «Космос» та ін. Експозиції доповнені меморіальними речами і документами доби.

Увічнення пам'яті[ред.ред. код]

  • Вулицю Коньонкова мають міста Москва та Рославль.
  • Смоленський музей образотворчих мистецтв - носить ім'я С.Т. Коньонкова.

Джерела[ред.ред. код]

  • Коненков С. Т. Мой век. Воспоминания. — М., Политиздат, 1971 (рос)
  • Бычков Ю. А. «Конёнков С.Т.», серия «Жизнь замечательных людей», М. «Молодая гвардия», 1982 (рос)
  • ж «Художник», № 12, 1970, стаття « Первая всесоюзная медальерная », с. 2-5 (рос)
  • ж « Юный художник», № 12, 1987, статья «Творческий союз накануне съезда», с. 1.(рос)
  • ж « Юный художник»,№ № 12, 1987, статья Т. Крауц « В мастерской Конёнкова»,с. 5-7 (рос)

Посилання[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]