Конюшина повзуча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Конюшина повзуча
Trifolium April 2010-2.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Конюшинові (Trifolieae)
Рід: Конюшина (Trifolium)
Вид: Конюшина повзуча
Біноміальна назва
Trifolium repens
L.
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 26231
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3899
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Trifolium repens

Конюши́на повзу́ча або біла (Trifolium repens) — багаторічна трав'яниста рослина родини бобових, цінна кормова рослина.

Зміст

[ред.] Ботанічні характеристики

Квітка конюшини повзучої
Листки конюшини

Має повзучі пагони, які по вузлах укорінюються. Стебло голе, сланке або висхідне, розгалужене, часто порожнисте, 10—35 см заввишки. Листки довгочерешкові, трійчасті; листочки оберненояйцевидні, дрібнозубчасті. Квітки дрібні, неправильні, білі, блідо-рожеві або блідо-жовті, у головчастих кулястих суцвіттях на довгих квітконосах. Плід — біб. Цвіте у травні — вересені.

[ред.] Поширення

Росте на луках, схилах, по степах переважно в западинах і на подах, по всій Україні, крім високогір'я Карпат.

[ред.] Сировина

Для виготовлення ліків використовують траву, яку збирають під час повного цвітіння рослини. Сушать під наметом або в теплому приміщенні, стежачи за тим, щоб суцвіття (головки) не пересохли і не обсипалися. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава містить алкалоїди, дубильні речовини, вітаміни Е, С, каротин (провітамін А) та інші] й естрагенний ізофлавон куместрол.

[ред.] Фармакологічні властивості і використання

В народній медицині рослина відома як тонізуючий, знеболюючий, ранозагоювальний і антитоксичний засіб. Настій трави п'ють при простудних захворюваннях, задусі, туберкульозі легень, отруєннях, жіночих хворобах, зокрема, при маткових кровотечах, при порушеннях сольового обміну та при втраті сил внаслідок виснажливих захворювань.

Настоєм обмивають рани, щоб вони швидше гоїлися.

[ред.] Лікарські форми і застосування

Внутрішньо — настій трави (3 чайні ложки трави на склянку окропу, настоюють 1 годину) по чверті склянки 4 рази на день.

[ред.] Див. також

[ред.] Література

[ред.] Джерела

  • Морозюк С. С., Протопопова В. В. Альбом з ботаніки. — Київ, «Радянська школа», 1979 (IV кв.)
Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:


Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами