Кооперація
Коопера́ція (лат. cooperatio) — це форма організації економічної діяльності людей і організацій, для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб. Використовується також для позначення характеру економічних та політичних взаємин.
Кооперація є системою, що складається з кооперативів та їх об'єднань, мета якої - сприяння членам кооперації у сфері виробництва, торгівлі і фінансів.
Кооперація розглядається, як третій сектор економіки, разом із приватним (індивідуальним) і державним (централізованим) секторами економіки (народного господарства). У ринковій економіці виступає в якості «третьої сили» або «третьої альтернативи» приватному і державному підприємництву[1].
Кооперація об'єднує в собі економічну діяльність і суспільний рух. В основі діяльності кооперації лежать кооперативні принципи, прийняті Міжнародним Кооперативним Альянсом.
Основні форми кооперації — кредитна кооперація, страхова кооперація, споживча кооперація, виробнича кооперація (масловиробнича кооперація, сільськогосподарська кооперація, будівельна кооперація).
Див. також[ред.]
- Кооператив
- Кооперація соціальна
- Укрупнення виробництва
- Корпоратизація
- Концентрація виробництва
- Кредитівка (кредитна спілка)
Посилання[ред.]
- ↑ Чижевська М.Б. Кооперація та неформальні інститути., «Українська кооперація» № 4, 2011 р.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2009) |
