Корабельна рада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корабе́льна ра́да — нарада, скликається керівником для вирішення проблеми в умовах дефіциту інформації і часу. Може використовуватися для пошуку рішень у різних галузях людської діяльності.

Інша назва: «Нарада піратів». Автори методу — Гильде В., Штарк К. Д. (НДР), 1970 р.

Мета методу — максимально використати досвід, знання і фантазію всіх без винятку учасників наради для вирішення проблеми.

Суть методу — суворе виконання кожним учасником певних правил, одним з яких є заздалегідь встановлена черговість виступів від «юнги» до «капітана»: від молодшого до старшого. Успіх роботи наради залежить головним чином від уміння керівника — «капітана» — створити спокійну ділову обстановку, стимулюючу учасників на активний пошук вирішення проблеми.

План дій[ред. | ред. код]

  1. Оголосити учасникам черговість виступів.
  2. Чітко сформулювати проблему і представити її у формі, найзручнішою для учасників.
  3. Вислухати кожного учасника про шляхи вирішення проблеми (етап — «Висунення ідей»).
  4. Відібрати 2-3 ідеї для опрацювання.
  5. Критика відібраних ідей (етап — «Критика ідей»).
  6. Захист і розвиток ідей, підданих критиці (етап — «Захист ідей»).
  7. Вибір керівником тих пропозицій, які допоможуть краще вирішити проблему.
  8. Реалізація рішень.

Правила проведення наради[ред. | ред. код]

  1. Висловлюватися по проблемі повинні всі.
  2. Порядок виступів — від «юнги» до «капітана», від молодшого до старшого.
  3. Питання ставить тільки «капітан».
  4. Критикувати ідеї і захищати їх тільки після команди «капітана».
  5. Критикувати, а потім і захищати відібрані ідеї повинні всі.
  6. Підсумок роботи підбиває «капітан»

Результат — отримання нової інформації та ідей, необхідних для прийняття рішення.

Переваги і недоліки[ред. | ред. код]

  • Легкість освоєння методу і простота в обігу.
  • Незначні витрати часу на проведення.
  • Призначений для вирішення порівняно простих завдань.
  • Найефективніший при розв'язанні організаційних проблем, а також технічних завдань невисокого рівня складності.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. https://web.archive.org/web/20100402010232/http://www.dreamcity.com.ua/doc/14/1/79/
  2. http://www.inventech.ru/pub/methods/ [Архівовано 10 квітня 2010 у Wayback Machine.]
  3. (рос.) Гильде В., Штарке К. Д. Нужны идеи. — М.: Мир, 1973. ММК.
  4. (рос.) Буш Г. Я. Основы эвристики для изобретателей. — Рига: Знание, 1977.
  1. (рос.) Кузьмин А. М. Методы поиска новых идей и решений. Корабельный совет. // Методы менеджмента качества, №4, 2003.