Кордицепс однобокий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кордицепс однобокий
мертвий мураха інфікований грибом
мертвий мураха інфікований грибом
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Підвідділ: Pezizomycotina
Клас: Сордаріоміцети (Sordariomycetes)
Підклас: Hypocreomycetidae
Порядок: Гіпокреальні (Hypocreales)
Родина: Офіокордіцепсові (Ophiocordycipitaceae)
Рід: Ophiocordyceps
Вид: Кордицепс однобокий
Ophiocordyceps unilateralis
(Tul.) Petch (1931)
Синоніми[1]
Torrubia unilateralis Tul. (1865)

Cordyceps unilateralis (Tul.) Sacc. (1883)

Посилання
Вікісховище: Ophiocordyceps unilateralis
Віківиди: Ophiocordyceps unilateralis
NCBI: 268505
MB: 281145
IF: 281145

Кордицепс однобокий (Ophiocordyceps unilateralis) — вид паразитичних аскомікотових грибів порядку гіпокреальні (Hypocreales) класу сордаріоміцети (Sordariomycetes).[2] Кордицепс однобокий — один з ентомопатогенних грибів. Це такі гриби, які вражають тільки комах. Деякі гриби можуть вражати інших членистоногих (павуків, наприклад), але це швидше виняток ніж правило. Кордицепс однобокий вражає тільки мурах, причому тільки одного виду — Camponotus leonardi. Грибок може заражати і інші близькоспоріднені види мурашок, але з меншим репродуктивним і маніпуляційним успіхом.

Поширення[ред. | ред. код]

Грибок зустрічається в тропічних лісах Таїланду[3], а також в тропічних лісах в Бразилії[4].

Екологія[ред. | ред. код]

Точно незрозуміло, яким саме способом спори гриба потрапляють всередину мурахи. Швидше за все зараження відбувається через пори в клітинах, або через кутикулу. Спори кордицепсу після попадання всередину організму починають активно в ньому розмножуватися і поширяться по всьому тілу мурашки. Імовірно, спори гриба формують активні хімічні сполуки, які і впливають на мозок мурашки, змінюючи його поведінку.

Мураха покидає свою колонію і спускається на землю (цей вид мурах живе на деревах). Комаха вибирає невисоку травинку, залазить на неї і дуже міцно закріплюється за центральну жилку листа. Мураха з максимальною силою хапається за рослину потужними щелепами і ні вітер, ні дощ не може зіштовхнути його. Після цього мураха повністю втрачає контроль над своїм тілом і більше не рухається. Вона ще не вмерла, але вже нічого не може зробити.

Поступово грибок вбиває мурашку, а сам продовжує зростати. Його коріння вже проникли в м'які тканини комахи, пройшли крізь все тіло і надійно закріпилися на листі. Тепер все що залишилося від мурахи — це велика грибниця кордіцепсу однобокого. Відразу ж гриб починає виробляти сильний протимікробний препарат, щоб убезпечити себе від дрібних падальників. Коли гриб надійно зафіксувався, він проростає вгору через голову мурашки. Процес зростання займає 4-10 днів.

Зміни в поведінці заражених мурах дуже специфічні. Інфікованих комах називають «мурашками-зомбі». Вони страждають від сильних судом, через які падають з дерев і не можуть знайти дорогу до свого гнізда. Інстинктивно прагнучи наверх мурахи залазять на невисокі рослини і траву, де знаходять свій останній притулок. Якщо ж тварина не може забратися на траву, то гриб перестає рости, або зростання супроводжується різними аномаліями. Але тварина гине в кожному разі.

Кордицепс однобокий здатний знищити цілу колонію мурах. Комахи виробили здатність відчувати заражених побратимів і виганяти їх зі своєї колонії. Якщо грибок проникає в гніздо, то зараженого мурашку відтягують подалі, щоб вся сім'я не загинула від епідемії. Середня щільність зараження грибком — 20-30 особин на м².

Лікарський потенціал[ред. | ред. код]

Кордицепс однобокий містить різні відомі і невикористані біологічно активні метаболіти, і досліджується як нове джерело препаратів з імуномодулюючими, протипухлинними, протидіабетичними і гіпохолестеринемічними властивостями.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ophiocordyceps unilateralis. MycoBank. International Mycological Association. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 19 липня 2011. 
  2. Getting to the bottom of the zombie ant phenomenon. Penn State. 21 травня 2013. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014. 
  3. Harmon, Katherine (31 July 2009). Fungus makes zombie ants do all the work. Scientific American. Архів оригіналу за 23 лютого 2011. Процитовано 22 серпня 2010. 
  4. Hughes, D. P.; Wappler, T.; Labandeira, C. C. (23 February 2011) [18 August 2010]. Ancient death-grip leaf scars reveal ant fungal parasitism. Biology Letters (Royal Society). 7 (1): 67–70. doi:10.1098/rsbl.2010.0521. PMC 3030878. PMID 20719770. 

Посилання[ред. | ред. код]