Кордова (Іспанія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кордова
ісп. Córdoba

Герб

Прапор
Муніципалітет
Країна Іспанія Іспанія
Автономна спільнота Андалусія
Провінція Кордова
Координати 37°53′ пн. ш. 4°46′ зх. д. / 37.883° пн. ш. 4.767° зх. д. / 37.883; -4.767
Площа 1253 км²
Висота 120 ± 1 м
Поштові індекси 14000–14999
Розташування
Муніципалітет
Влада
Мер José María Bellidod
Офіційна сторінка

Ко́рдоба (ісп. Córdoba, МФА[ˈkoɾðoβa][1]) — муніципалітет і місто в Іспанії, в автономній спільноті Андалусія, провінція Кордоба. Адміністративний центр провінції. Розташоване у південній частині країни. Лежить на правому березі річки Гвадалквівір, у родючій, спекотній місцевості. Засноване 169 до н.е. як римська колонія в часи панування Риму. У середньовіччі була столицею Кордобського халіфату. Має багато історичних пам'яток. Старе місто — об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Площа муніципалітету — 1252 км², населення муніципалітету — 321 164 ос.; густота населення — 256,52 осіб/км² . Висота над рівнем моря — 106 м.

Назва[ред. | ред. код]

  • Ко́рдова (ісп. Córdoba, МФА[ˈkoɾðoβa]) — сучасна іспанська назва.
  • Ко́рдоба — альтернативний запис.
  • Корду́ба (лат. Corduba) — латинська назва міста.
  • Куртуба (араб. قرطبة‎, Qurṭuba) — арабська назва міста.

Історія[ред. | ред. код]

Про перші поселення на місці сучасної Кордови відомо з часів фінікійців. Так, у 3 ст. до н.е. воно було завойоване римлянами. Під час влади імператора Августа Кордова стала найбільш відомим центром римської провінції Бетіка. Після того, як влада Римської імперії ухвалила рішення про залишення міста, воно було завойоване вандалами, а трохи пізніше вестготами та Візантією[2].

У 711 році вже н.е. Піренейський півострів потрапив до рук арабів та берберів. У 756 році Кордова стає столицею халіфату Омеядів. Під час їх правління місто досягло "золотої ери" своєї могутності та розвитку. До 10 століття Кордова залишалася одним з найбільших міст Європи: її населення сягало сприблизно 1 млн жителів, у самій Кордові було розташовано безліч палаців, мечетей, караван-сараїв, і взагалі місто було центром арабської науки, поезії та мистецтва. Після падіння Халіфату Кордова залишалася під владою мусульман до підкорення її Фердінандом III в 1236 р[2].

Визначні місця[ред. | ред. код]

Сади і башти Алькасару

Релігія[ред. | ред. код]

Знаменитості[ред. | ред. код]

Кордова — місце народження відомих філософів і поетів: стоїка Сенеки і його племінника Лукана, арабського філософа Аверроеса, єврейського теолога Рамбама. Крім того, Кордова відома видатними артистами фламенко.

Персоналії[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Скульптури[ред. | ред. код]

Пісні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Spanish phonetic transcription translation // EasyPronunciation.com.
  2. а б Мандри-клуб (9 червня 2019). Кордова (Іспанія) - все про місто, пам'ятки та фото Кордови. Мандри-клуб (укр.). Процитовано 6 червня 2023. 
  3. Reflections on Isaac Albéniz’s Cordoba (pdf). static1.squarespace.com (eng). Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Aguilar Gavilán, Enrique (1995). Historia de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-7737-053-2.
  • Cuenca Toribio, José Manuel (2002). Historia de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-604-6684-1.
  • Jaén Morente, Antonio (1976). Historia de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-400-2177-1.
  • Pérez de la Lastra y Villaseñor, Manuel (2004). Las Ermitas de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-609-1657-X.
  • Primo Jurado, Juan José (2007). Córdoba, ciudad eterna. Córdoba. ISBN 978-84-96968-46-2.
  • Ramírez de Arellano, Teodomiro. Paseos por Córdoba. Córdoba. ISBN.
  • Vaquerizo Gil, Desiderio (2003). Guía Arqueológica de Córdoba. Córdoba. ISBN 84-932945-4-3.
  • Urquízar Herrera, Antonio, y de Haro García, Noemi (2007). La escritura visual de Córdoba. Gramática de un imaginario colectivo. Córdoba. ISBN 84-7801-851-4.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кордова (Іспанія)