Кореїз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Кореїз
Flag of Koreiz (Crimea).png
Прапор
вид з Ай-Петрі
вид з Ай-Петрі
Кореїз
Кореїз на мапі Ялтинської міськради
Кореїз на мапі Ялтинської міськради
Країна Україна Україна
Область/АРК АР Крим АР Крим
Район/міськрада Ялтинська міськрада
Рада Кореїзька селищна рада[1]
Код КОАТУУ: 0111947100
Офіційний сайт:
Основні дані
Статус із 1930 року
Площа 12,03 км²
Населення 6294 (01.01.2011)[2]
Густота 523 осіб/км²
Поштовий індекс 98670
Телефонний код +380 654
Географічні координати 44°26′06″ пн. ш. 34°05′38″ сх. д. / 44.43500° пн. ш. 34.09389° сх. д. / 44.43500; 34.09389Координати: 44°26′06″ пн. ш. 34°05′38″ сх. д. / 44.43500° пн. ш. 34.09389° сх. д. / 44.43500; 34.09389
Висота над рівнем моря 154 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Севастополь
До райцентру:
 - автошляхами: 12,7 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 95,8 км
Селищна влада
Адреса смт. Кореїз, вул. Севастопольське шосе, 27, 24-23-15
Голова селищної ради Потіпак Володимир Михайлович
Карта
Кореїз (Україна)
Кореїз
Кореїз
Кореїз (Автономна Республіка Крим)
Кореїз
Кореїз

Кореї́з (рос. Кореиз, крим. Koreiz) — селище міського типу Ялтинської міської ради АР Крим. Центр селищної ради.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Розташований у центральній частині Південного берега Криму, за 12 км на захід від Ялти (автошлях Т 2709) і за 95 від Сімферополя, на березі Чорного моря, на півночі упирається в гори Ай-Петрі, на сході межує з смт. Гаспра, на заході — з м. Алупка. Має автобусне і морське сполучення з Ялтою і Севастополем і морське — з Алупкою. Складові частини смт. — Нижній Місхор і Верхній Місхор.

Динаміка чисельності населення[ред.ред. код]

  • 1805 рік — 56 осіб (всі кримські татари)
  • 1926 рік — 567 осіб (457 кримських татар, 70 росіян, 18 греків, 12 українців, 3 вірменин, 2 білоруса)
  • 1939 рік — 1 699 осіб
  • 1989 рік — 7 694 осіб
  • 2001 рік — 6 529 осіб, в тому числі: росіян і українців — 98%, кримських татар — 1%, представників інших національностей — 1%.[3]

Історія[ред.ред. код]

Перші письмові згадки про поселення в даній місцевості датуються VIII ст. Тоді тут вже існували невеликі поселення, найдавнішим з яких було Кореїз — Куреїз, Хореїз, Кюреїз. До цього ж періоду відноситься й історія заснування Місхора (від грецького слова «Меси-хора» — середнє село або «Місихора» — половина села).

До приєднання Криму до Російської імперії територія селища була малозаселеною. Починаючи з середини XIX ст. тут будуються великі маєтки: палац А. Голициної, міністра внутрішніх справ Наришкіна в Місхорі, палац «Дюльбер» та інші.

З 1922 р. Кореїз — курортне селище, де побували Інеса Арманд, Клара Цеткін, Д. Ібаррурі, Георгій Димитров, Г. Полліт, Хо Ши Мін, А. Цветаєва та інші.

У 1922 р. тут на базі декількох маєтків відкрився сезонний будинок відпочинку. Центром його стала колишня дача Токмакових — «Нюра», зруйнована під час Другої світової війни. Дача «Нюра» входила до складу маєтку «Олеїз», який належав сибірському купцю І. Токмакову. На кошти Токмакова в селищі були побудовані лікарня, школа, народний будинок (нині Кореїзький клуб), в якому свого часу виступали: Антон Чехов, Лев Толстой, Федір Шаляпін, Максим Горький. В «Олеїзі» побували І. Купрін, Леонід Андреєв, М. Єрмолова, Сергій Рахманінов. З 1901 р. на дачі «Нюра» поселився Максим Горький з сім'єю.

У 1924 р. в Кореїзі відкритий санаторій «Ай-Петрі» (колишня назва «Комунари»), заснований на базі колишнього дворянського особняка першої половини XIX ст. і дач фабриканта С. Морозова. В Кореїзькому палаці, який до більшовицького перевороту належав князям Юсуповим, у 1945 р. розміщувалася радянська делегація, яка брала участь в Ялтинській конференції, у 1925–1926 рр. відпочивав Фелікс Дзержинський. У 50-х рр. ХХ ст. два населені пункти Місхор і Кореїз були адміністративно об'єднані.

Пам'ятки[ред.ред. код]

На території селища розташована пам'ятка садово-паркової архітектури Місхорський парк (кінець XVIII — початок XIX ст.), архітектура — палац «Дюльбер» (1895–1897 рр.), Кореїзький палац, скульптурна група початку ХХ ст. (скульптор Амандус Адамсон).

Природно-ресурсний потенціал[ред.ред. код]

Субтропічний клімат, море, ліс і гори.

Економіка[ред.ред. код]

Основні підприємства селища: санаторно-курортний комплекс; відділення «Кореїз» винрадгоспу «Лівадія»; ГСУ-44; автобаза МО України.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У селищі — 1 загальноосвітня школа, дитячий комбінат; лікарня, поліклініка, 12 санаторіїв, пансіонати і будинків відпочинку; клуб, кінотеатр, художній колектив санаторію «Білорусь», дитяча художня школа, 2 будинки-музеї — диригента Рахліна і Палац-музей Юсупова; зона відпочинку — Місхорський парк, сосновий і маслинові гаї, паркові зони курортних установ, набережна «Русалка»; релігійні общини: УПЦ (МП), мусульманська, вірменська, євангельських християн-баптистів.

Примітки[ред.ред. код]