Кореїз
| смт Кореїз | |
|---|---|
| Кореїз на мапі Ялтинської міськради | |
| Країна | |
| Область/АРК | |
| Район/міськрада | Ялтинська міськрада |
| Рада | Кореїзька селищна рада [1] |
| Код КОАТУУ: | 111947100 |
| Офіційний сайт: | — |
| Основні дані | |
| Статус | із 1930 року |
| Площа | 12,03 км² |
| Населення | ▲6294 (01.01.2011)[2] |
| Густота | 523 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 98670 |
| Телефонний код | +380 654 |
| Географічні координати | 44°26′06″ пн. ш. 34°05′38″ сх. д. / 44.43500° пн. ш. 34.09389° сх. д.Координати: 44°26′06″ пн. ш. 34°05′38″ сх. д. / 44.43500° пн. ш. 34.09389° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 154 м
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Севастополь |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 12,7 км |
| До обл. центру: | |
| - автошляхами: | 95,8 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | смт. Кореїз, вул. Севастопольське шосе, 27, 24-23-15 |
| Голова селищної ради | Потіпак Володимир Михайлович |
| Карта | |
|
|
|
Кореї́з (рос. Кореиз, крим. Koreiz) — селище міського типу Ялтинської міської ради АР Крим. Центр селищної ради.
Зміст |
Загальні відомості [ред.]
Розташований у центральній частині Південного берега Криму, за 12 км на захід від Ялти (автошлях Т 2709) і за 95 від Сімферополя, на березі Чорного моря, на півночі упирається в гори Ай-Петрі, на сході межує з смт. Гаспра, на заході — з м. Алупка. Має автобусне і морське споучення з Ялтою і Севастополем і морське — з Алупкою. Складові частини смт. — Нижній Місхор і Верхній Місхор.
Динаміка чисельності населення [ред.]
- 1805 рік — 56 осіб (всі кримські татари)
- 1926 рік — 567 осіб (457 кримських татар, 70 росіян, 18 греків, 12 українців, 3 вірменин, 2 білоруса)
- 1939 рік — 1 699 осіб
- 1989 рік — 7 694 осіб
- 2001 рік — 6 529 осіб, в тому числі: росіян і українців — 98%, кримських татар — 1%, представників інших національностей — 1%. [3]
Історія [ред.]
Перші письмові згадки про поселення в даній місцевості датуються VIII ст. Тоді тут вже існували невеликі поселення, найдавнішим з яких було Кореїз — Куреїз, Хореїз, Кюреїз. До цього ж періоду відноситься й історія заснування Місхора (від грецького слова «Меси-хора» — середнє село або «Місихора» — половина села).
До приєднання Криму до Російської імперії територія селища була малозаселеним. Починаючи з середини XIX ст. тут будуються великі маєтки: палац А. Голициної, міністра внутрішніх справ Наришкіна в Місхорі, палац «Дюльбер» та інші.
З 1922 р. Кореїз — курортне селище, де побували Інеса Арманд, Клара Цеткін, Д. Ібаррурі, Георгій Димитров, Г. Полліт, Хо Ші Мін, А. Цветаєва та інші.
У 1922 р. тут на базі декількох маєтків відкрився сезонний будинок відпочинку. Центром його стала колишня дача Токмакових — «Нюра», зруйнована під час Другої світової війни. Дача «Нюра» входила до складу маєтку «Олеїз», який належав сибірському купцю І. Токмакову. На кошти Токмакова в селищі були побудовані лікарня, школа, народний будинок (нині Кореїзький клуб), в якому свого часу виступали: Антон Чехов, Лев Толстой, Федір Шаляпін, Максим Горький. В «Олеїзі» побували І. Купрін, Леонід Андреєв, М. Єрмолова, Сергій Рахманінов. З 1901 р. на дачі «Нюра» поселився Максим Горький з сім'єю.
У 1924 р. в Кореїзі відкритий санаторій «Ай-Петрі» (колишня назва «Комунари»), заснований на базі колишнього дворянського особняка першої половини XIX ст. і дач фабриканта С. Морозова. В Кореїзькому палаці, який до більшовицького перевороту належав князям Юсуповим, у 1945 р. розміщувалася радянська делегація, яка брала участь в Ялтинській конференції, у 1925—1926 рр. відпочивав Фелікс Дзержинський. У 50-х рр. ХХ ст. два населені пункти Місхор і Кореїз були адміністративно об'єднані.
Пам'ятки [ред.]
На території селища розташована пам'ятка садово-паркової архітектури Місхорський парк (кінець XVIII — початок XIX ст.), архітектура — палац «Дюльбер» (1895—1897 рр.), Кореїзький палац, скульптурна група початку ХХ ст. (скульптор Амандус Адамсон).
Природно-ресурсний потенціал [ред.]
Субтропічний клімат, море, ліс і гори.
Економіка [ред.]
Основні підприємства селища: санаторно-курортний комплекс; відділення «Кореїз» винрадгоспа «Лівадія»; ГСУ-44; автобаза МО України.
Соціальна сфера [ред.]
У селищі — 1 загальноосвітня школа, дитячий комбінат; лікарня, поліклініка, 12 санаторіїв, пансіонати і будинків відпочинку; клуб, кінотеатр, художній колектив санаторію «Білорусь», дитяча художня школа, 2 будинки-музеї — диригента Рахліна і Палац-музей Юсупова; зона відпочинку — Місхорський парк, сосновий і маслинові гаї, паркові зони курортних установ, набережна «Русалка»; релігійні общини: УПЦ (МП), мусульманська, вірменська, євангельських християн-баптистів.
Примітки [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Кореїз |
|
||||||||||||||
|
|||||
|
||||||||
