Корисні копалини Румунії

Загальна характеристика

На території Румунії виявлені значні запаси нафти, природного газу, бурого вугілля, руд свинцю, цинку, міді і золота, срібла, бокситів, марганцевої руди, сірки, є також родовища калійних солей, гіпсу і ін. корисних копалин (табл. 1). Серед країн ЄС Румунія займає за запасами бурого вугілля 10-е, діатоміту — 11-е місце [Ґлюкауф, №1, 2002].

Таблиця 1 Основні корисні копалини Румунії станом на 1998-1999 рр.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
	Підтверджені	Загальні
Боксити, млн т	5	50	51 (Al2O3)
Барит, тис. т	1000	2000	35 – 69 (BaSO4)	0,3
Залізні руди, млн т	70	100	36 (Fe)
Золото, т	50	100	1,8 г/т	0,1
Калійні солі в перерахунку на К2О, млн т	5	8	10 (К2О)	0,1
Марганцеві руди, млн т	9	29	20 (Mn)	0,2
Мідь, тис. т	800	2300		0,1
Нафта, млн т	127,6			0,1
Плавиковий шпат, млн т	0,5	1	40 (CaF2)	0,3
Природний горючий газ, млрд м³	397			0,3
Свинець, тис. т	143	383	1,5 (Pb)	0,1
Срібло, т	1400	2600	100 г/т	0,3
Вугілля, млн т	4081	4787
Цинк, тис. т	316	566	4 (Zn)	0,1
Уран, тис. т		15,85	0,14

Окремі види корисних копалин

Нафта та газ. Родов. нафти і природного газу пов'язані з осадовими відкладами (Молдавська і Мізійська плити), геосинклінальними зонами палеогенового закарпатського фліша, осадовими товщами передового прогину (Передкарпатський покрив, зовн. частина Гетської западини) і посттектонічними басейнами (Гетська западина, Трансільванський і Паннонський басейни). Осн. продуктивні горизонти пов'язані з теригенними відкладами неогену, олігоцену, доґера, а також з теригенно-карбонатними породами мезозою, менше значення має продуктивний горизонт у верх. еродованій частині кристалічних формацій Паннонського басейну. Поклади вуглеводнів приурочені до антиклінальних і діапірових складок, а також до зон літологічного виклинювання, стратиграфічного зрізання, фаціального заміщення та інш. Глибина залягання продуктивних горизонтів від 80 до 5175 м (Дрегану-Келіна), родов. г.ч. зосереджені в інтервалі глиб. 1500-2000 м. Поклади масивного, пластового або лінзоподібного типу. Нафти від парафінистих (790-814 кг/м³) до асфальтових (930-960 кг/м²). Сер. вміст метану 98,94-99,63%, етану 0,12 -0,84%, є також невелика к-ть азоту і вуглекислого газу.

Вугілля, торф, горючий сланець. Родов. викопного вугілля (антрацит, кам. вугілля, буре вугілля), торфу і горючих сланців утворилися в епоху герцинського і альпійського тектогенезу. Родов. антрациту Скела виявлені в південній частині хр. Вулкан, у Півд. Карпатах. Поклади у вигляді лінз (потужністю до 5 м) розташовані на глиб. до 1000 м у відкладах нижньої юри. Родов. кам'яного вугілля розташовані у Півд. Карпатах, в бас. Петрошані, Решица і Сирінія. Найбільші родов. кам. вугілля пов'язані з олігоцен-нижньоміоценовими відкладами бас. Петрошані. Вугільні пласти (всього 18-21) потужністю 0,5-40 м залягають на глиб. 0-1000 м. У бас. Решица і Сирінія вугільні пласти залягають на глиб. 0-1500 м і пов'язані з відкладами верх. карбону і ниж. юри.

Поклади бурого вугілля утворюють великі родов. в сарматських відкладах в бас. Коменешті (від 3 до 11 шарів потужністю 0,3-1,75 м на глиб. 0-500 м), а також у відкладах бадена і сармата в бас. Цебя-Брад, Мехадія і Бозовіч, верхньоолігоценових-аквітанських товщах бас. Алмаш-Агріш. Поклади лігніту приурочені до Валахської і Гетської западин. На тер. Р. виявлені великі родов. торфу у Сх. Карпатах. Потужність пластів 0,1-2,5 м, глиб. залягання 0-10 м.

Поклади вуглистих сланців генетично пов'язані з нижньоюрськими вугільними родов. в бас. Решица (Ранкіна), олігоценовими в Трансільванському бас. Коаш. У бас. Решица (родов. Аніна і Доман) в нижньоюрських відкладах виявлений горизонт бітумінозних сланців потужністю 25-80 м, що залягає на глиб. 0-500 м.

Залізо, титан, марганець. Поклади залізняку пов’язані з гідротермально-осадовими метаморфізованими породами. Гол. родов.: Телюк, Гелар, Пириу-ку-Рачі, Дялу-Боулуй. Поклади масивні і стратиформні, руди переважно сидеритові, марганцево-сидеритові. Сингенетичні стратиформні залізорудні поклади криворізького типу відомі в Палазу-Маре. Родов. руд заліза і титана лікваційно-магматичного типу виявлені в горах Дроча, гідротермально-метасоматичного типу – у Сх. Карпатах.

Осн. запаси марганцевих руд зосереджені в тулгешській серії Карпат (ниж. кембрій). Осн. родов.: Шару-Дорней, Якобені, Окніца, Даду-Кирлібаба, Борка і Дялу-Русулуй. Залізо-марганцеві руди (стратиформні поклади карбонатів і силікатів) у відкладах протерозою відомі в Машка-Резоаре (гори Прелука), Правец і Делінешті в Гетській западині. Екзогенні родов. титано-цирконієвих руд пов'язані з пліоценовими і четвертинними піщанистими відкладами внутрішнього борту Передкарпатського передового прогину (Глогова, Бобоєшті, Мизгана, Джеменя), а також з прибережною зоною Чорного м. (Сфіштовка-Росетті, Суліна, Сфинту-Георге, Перішор, Кітук).

Хром, нікель, кобальт. Родов. хромо-нікелевих і кобальтових руд приурочені до ультраосновних порід аподунітового складу в Банате (Пушкарскі, Плавішевіца і Ломурі). Невеликі скупчення кобальтових і кобальто-нікелевих руд гідротермального походження у вигляді жил і включень виявлені в горах Ляота.

Боксити. Родов. бокситів відомі в горах Педуря-Краюлуй (Ремеці, Мезіад, Лунка-Спріє, Рошія, Албіоара, Гугу-Зече-Хотаре і інш.) і в горах Біхор (Пьятра-Галбене і інш.). Невеликі родовища утворюють скупчення бокситів середземноморського типу у відкладах верх. юри - сантону. У Півд. Карпатах боксити з підвищеним вмістом SiO₂ виявлені в бас. Хацегулуй (Охаба-Понор).

Мідь. Комплексні руди. Родов. мідних руд сформувалися в орогенічну фазу на межі докембрію і кембрію, в мезозої і неогені (гідротермальні, метасоматичні, мідно-порфірові, скарнові і колчеданні родов.). У неогені утворилися гідротермальні жильні родов. комплексних мідних, свинцево-цинкових із золотом і сріблом поліметалічних руд у Півд. Карпатах (Торояга, Бая-Спріє, Кавнік, Вератек), в горах Металіфері (Бучум) і мідно-порфірові родов. (Дєва, Рошія-Поєні, Тарніца, Вяла-Морій і інш.). З магматизмом пов'язані гідротермальні порфірові (мідь, молібден, золото, іноді цинк) і скарнові (мідь, молібден, іноді вольфрам, кобальт, золото) родов. в Багете (Молдова-Ноуе, Саска-Монтане) і горах Апусені, де жильні і скарнові родов. крім міді містять кобальт і свинець, цинк, золото, срібло, молібден, вольфрам і бісмут (родов. Беіца-Біхор, Брустурі, Лункшоара, Хелмаджу). З мезозойськими офіолітами Півд. Карпат пов'язані гідротермальні родов. залізняку і мідноколчеданні родов. кіпрського типу (Кезенешті, Рошія-Ноуе і інш.). Найбільше значення мають родов. типу Куроко, що утворилися протягом металогенічного циклу на межі докембрію і кембрію. Вони є в тулгешській серії Сх. Карпат (Бая-Борша, Новец-Новічор, Гура-Веїй, Бурлоая, Дялу-Букецій, Фунду-Молдовей, Лешу-Урсулуй, Белан).

Молібден і вольфрам. Родов. молібденових і вольфрамових руд пов'язані з відкладами верх. палеозою і ниж. мезозою (Мраконія в Банаті і Дітреу в Сх. Карпатах). Значна к-ть молібдену міститься також в міднорудних родов. Бая-Спріє, Рошія-Поєні, Дєва, Молдова-Ноуе, Беіца-Біхор, Брустурі.

Поліметалічні руди. Містять мідь, свинець, цинк і золото, срібло і молібден, вольфрам, бісмут. Сформувалися г.ч. в альпійську епоху і на межі докембрію і кембрію. Найважливіші гідротермальні і контактово-метасоматичні родов. пов'язані з неогеновим вулканізмом у Сх. Карпатах (Ілба, Ністру, Дялу-Кручій, Хиржа, Бая-Спріє, Шуйор, Кавнік, Вератек, Ціблеш, Родна) і в горах Апусені (Бая-де-Ар’єш, Бучум, Златна, Барза, Секеримб-Хондол). Особливе значення мають і гідротермальні метасоматичні і контактово-метасоматичні родов. в Банате (Руськіца і інш.) і в горах Апусені.

Золоті і срібні руди, що іноді містять телур, добувають з гідротермальних родов. комплексних поліметалічних руд, що утворилися г.ч. за рахунок неогенового вулканізму. Осн. родов. представлені покладами золото-срібних руд і золотоносними піритами в горах Металіфері (родов. Рошія-Монтане, Корабія, Бучум-Роду, Бряза, Алмаш, Стеніжа, Велішоара, Барза, Кийнел та ін.) і в зоні Бая-Спріє (Шуйор, Біксад, Кемерзана).

Ртуть. Родовища ртутних руд приурочені до неогенових відкладів у горах Апусені (Ізвору-Ампоюлуй) і в Сх. Карпатах (Синтімбру). Гірничохімічна сировина представлена баритом, гіпсом, сіллю і сірчаними рудами. Осн. запаси бариту зосереджені в Сх. Карпатах, в Остре (барит + вітерит) і в Півн. Добруджі. Скупчення солі і гіпсу виявлені в лагунних відкладах неогенової моласи в Сх. Карпатах (Черашу, Менечу-Унгурені – гіпс; Качика, Гура-Сленикулуй, Тиргу-Окна – сіль), в складчастій околиці Дакійського бас. (Стенешті-Корбені – гіпс; Слетьоарелє – сіль), в Трансільванському бас. (Окна-Дежурулуй, Окна-Муреш, Міреш, Прайд – сіль) і в Марамуреше (Окна-Шугатаг – сіль). Значні родов. гіпсу і солі пов'язані з відкладами нижнього і середнього міоцену. Сірчані руди виявлені в горах Келіман (Негою-Роминеск, Єзер) і в формаціях бадену (Деребані).

З нерудної індустріальної сировини виявлені значні родов. азбесту в Банате (Ейбенталь), родов. графіту в горах Паринг (Бая-де-Фьєр і Половраджі); поклади кварцу в горах Вулкан (Урікані), Ретезат (Хобіца), Мунтеле-Мік (Ілова), Семенік (Букін-Неману) і Алмаш (Оградена). Відомі родов. мусковіту в горах Лотру (Войняса, Катаракті) і Пояна-Руське (Боуцарі і інш.), тальку в Марге і горах Царку (Півд. Карпати). Лінзоподібні скупчення стеатиту є в Лєлєсє-Черішорі (гори Пояна-Руське). Родов. каоліну відомі в Парва, Кормеїца, Харгіта-Бей, Синтімбру, а також Агіреш і Стежару (гори Апусені), Мечин (Півн. Дорбруджа).

Родовища нерудних будматеріалів: діатоміту – Расова-Хацег, Адинката, Адамкліси, Мінішу-де-Сус та ін.; крейди – в Бессарабії і Кайнаке (Півд. Добруджа); вогнетривких мергелей – в горах Педуря-Краюлуй і бас. Аніна. З нерудних виявлені також родов. глин, травертину, вапняків (в Хогізе, Махмудії, Клучупате, Біказе, Деспезі), вивержених порід (Карпати, гори Апусені, Півн. Добруджа і гори Хігіш). Великі родов. польового шпату знаходяться в горах Себеш, Лотру (Войняса), Семенік (Арменіш, Глобу-Крайовей) і Джілеу (Мунтеле-Рече). На всій тер. є родов. пісковиків, піску і гальки. Родов. мармуру: Руськіца і Алун в горах Пояна-Руське, Соходол в горах Апусені і Аньєш в Сх. Карпатах, вапняку: Моняса, Вашкеу, Кепріоара, граніту: Греч і Мечин – Півн. Добруджа, Новач – Півд. Карпати, андезитів: Сепинца – Сх. Карпати, травертину: Банпоток – гори Апусені і Борсек – Сх. Карпати.

Див. також

• Історія освоєння мінеральних ресурсів Румунії,
• Гірнича промисловість Румунії,
• Природа Румунії,
• Геологія Румунії,
• Гідрогеологія Румунії,
• Сейсмічність Румунії.

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
• U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
• Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М.;Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.