Користувач:Arkony/Покажчик з посібника «Загальне мовознавство» Дорошенко
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Дорошенко С.І. Загальне мовознавство: Навч. посіб. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 288 с. — С. 272—278. — ISBN 966-364-257-2
Предметний покажчик[ред. | ред. код]
А[ред. | ред. код]
- Аглютинативні мови
- Адстрат
- Акомодація
- Активна лексика
- Активні афікси
- Активні мовні органи
- Актуальне членування речення
- Акустичний аспект у характеристиці звуків, див. фізичний аспект
- Акцент
- Албанська група мов
- Аломорфи
- Алофони
- Алфавітне письмо
- Альвеоли
- Альтернація
- Аналітичні форми
- Аналітичні мови
- Аналогія
- Анатолійська група мов, див. хетто-лувійська група мов
- Анатомо-фізіологічний аспект у характеристиці звуків
- Антоніми
- Антропоніміка
- Арго / арготизми
- Ареальна класифікація мов
- Артикуляція / артикуляційна база
- Артикль
- Архаїзми
- Архетип
- Асиміляція
- Аспірати
- Афіксація
- Афікси
- Афразійська сім'я мов
- Африкати
Б[ред. | ред. код]
В[ред. | ред. код]
- Валентність
- Варваризми
- Варіанти морфем, див. аломорфи
- Варіанти фонем, див. алофони
- Велярна артикуляція
- Вигуки
- Види морфем
- Вивідна основа, див. твірна основа
- Виділення морфем
- Виникнення конкретних мов
- Вібранти, див. дрижачі приголосні
- Вільний наголос
- Вільні основи
- Вірменська група мов
- Власне запозичення
- Власне омоніми
- Власні назви
- Внутрішня флексія
- Внутрішня форма слова
- Вокалізм
- Встановлення значення морфем
- Вторинне значення слів
Г[ред. | ред. код]
- Гаплологія
- Генеалогічна класифікація мов
- Географічна класифікація мов, див. Ареальна класифікація мов
- Германська група мов
- Гіперизми
- Гіпотези про походження мови
- Глаголиця
- Глоткові приголосні
- Глухі приголосні
- Голос / утворення голосу
- Голосові зв'язки
- Гортань
- Граматика як наука
- Граматика мови
- Граматична будова мови
- Граматична категорія
- Граматична форма слова
- Граматичне значення
- Граматологія
- Графіка й алфавіт
- Графічне письмо, див. начертальне письмо
- Грецька група мов
- Губні приголосні
- Губно-губні приголосні
- Губно-зубні приголосні
- Гуманітарні науки
Д[ред. | ред. код]
- Двоголосні звуки, див. дифтонги
- Деетимологізація
- Дейктична функція слів
- Денотативне значення слова
- Дериваційна функція афіксів, див. словотвірна функція афіксів
- Деривація
- Дефінітивна функція терміна
- Дефініція
- Дзвінкі приголосні
- Дивергенція
- Динамічний наголос, див. силовий наголос
- Дисиміляція
- Дискурсивна функція речень
- Дисфемізми
- Диференціація діалектів і мов
- Дифтонги
- Дихальний апарат
- Дихотомія мови
- Діакритичні знаки
- Діалекти соціальні
- Діалекти територіальні
- Діалектизми
- Діалектологія
- Діахронія
- Діерези
- Довготний наголос, див. кількісний наголос
- Домінанта
- Дослідні методи в мовознавстві
- Дрижачі приголосні
Е[ред. | ред. код]
- Евфемізми
- Експериментальна фонетика, див. інструментальна фонетика
- Експресивна функція слів
- Екстралінгвістичні причини мовних змін, див. позалінгвістичні причини мовних змін
- Енклітики
- Епентези
- Есперанто
- Екстраторний наголос, див. силовий наголос
- Етимологічний аналіз слова
- Етимологія як наука
- Етимологізування слів
Ж[ред. | ред. код]
З[ред. | ред. код]
- Загальне мовознавство
- Загальнонародна лексика
- Загальномовні неологізми
- Загальнонародний характер мови
- Запозичені слова
- Запозичення посередні
- Запозичення прямі
- Застарілі слова
- Звукові закони, див. фонетичні закони
- Звуження значень слів
- Звук
- Зв'язані основи
- Зв'язок мовознавства з іншими науками
- Зіставний метод
- Зімкнено-прохідні звуки
- Зімкнено-щілинні звуки, див. африкати
- Злиті звуки, див. африкати
- Зміни звуків
- Змінність граматичної будови
- Знаки мови, див. лінгвістичні знаки
І[ред. | ред. код]
- Ідеографія / ідеографічне письмо
- Ідіома
- Ієрогліфи
- Ізолюючі мови, див. кореневі мови
- Імперативна функція речення
- Інваріантні фонеми
- Індивідуальні неологізми
- Індійська група мов
- Індоєвропейська сім'я мов
- Інкорпоруючі мови, див. полісинтетичні мови
- Інструментальна фонетика
- Інтеграція діалектів і мов
- Інтернаціоналізми
- Інтерфікси
- Інтонація як спосіб вираження граматичних значень
- Інфікси
- Іншомовні слова
- Іранська група мов
- Історизми
- Історичний метод
К[ред. | ред. код]
- Кавказька сім'я мов
- Кальки / семантичні кальки / словотворчі кальки / фразеологічні кальки
- Кельтська група мов
- Кирилиця
- Китайсько-тібетська сім'я мов
- Кількісний наголос
- Кімограф
- Класифікація голосних
- Класифікація приголосних
- Класифікація фразеологізмів
- Книжна лексика
- Койне
- Комбінаторні звукові зміни
- Компаративістика
- Комунікативна функція мови
- Конвергенція
- Конверсія
- Конотативне значення слова
- Консонантизм
- Консонантне письмо
- Консонантно-вокалізоване письмо
- Контекстуальне значення слова
- Кореневі мови
- Кореляція / корелятивні пари
- Корінь слова
Л[ред. | ред. код]
- Лабіалізовані голосні
- Лабіалізовані приголосні
- Лабіо-дентальні приголосні, див. губно-зубні приголосні
- Лексема
- Лексика
- Лексикалізація
- Лексикологія / лексикологічні науки
- Лексикологія у вузькому розумінні слова
- Лексикографія
- Лексичне значення слова
- Лексичні неологізми
- Ленінградська фонологічна школа
- Лінгвістика, див. мовознавство
- Лінгвістичний аспект у характеристиці звуків
- Лінгвістичні знаки
- Літературна мова
М[ред. | ред. код]
- Макросім'ї мов світу
- Математична лінгвістика
- Метатеза
- Метафоричне перенесення найменувань, див. перенесення за схожістю
- Метонімічне перенесення найменувань, див. перенесення за суміжністю
- Мислеоформляюча функція мови
- Міжмовні омоніми
- Міжстильова лексика, див. стилістично нейтральна лексика
- Мова — універсальний засіб спілкування
- Мова і мислення
- Мова-основа
- Мова як знакова система
- Мова як суспільне явище
- Мови живі
- Мови міжнародного спілкування
- Мови міжнаціонального спілкування
- Мови мертві
- Мови регіонального спілкування
- Мовлення
- Мовна норма
- Мовний апарат
- Мовні рівні
- Мовознавство
- Модальність
- Молодописемні мови
- Монгольська сім'я мов
- Моносемія
- Монофтонг
- Морфема
- Морфеміка
- Морфологічна будова слова
- Морфологічна класифікація мов, див. типологічна класифікація мов
- Морфологічні омоніми
- Морфологічні процеси
- Морфологічні чергування, див. внутрішня флексія
- Морфологія
- Морфонологія
- Московська фонологічна школа
- Мотивовані значення слів
- Музичний наголос
Н[ред. | ред. код]
- Наголос як фонетичне явище
- Наголос як спосіб розрізнення граматичних значень
- Надгортанні порожнини
- Назалізація
- Назалізовані голосні й приголосні, див. носові голосні й приголосні
- Наївна етимологія, див. побутова етимологія
- Народна етимологія, див. побутова етимологія
- Натуралістичний напрям у мовознавстві, див. біологічний напрям у мовознавстві
- Наукове значення мовознавства
- Начертальне письмо
- Нелабіалізовані голосні
- Немотивовані значення слів
- Неназалізовані голосні й приголосні, див. неносові голосні й приголосні
- Неологізми
- Неповнозначні слова / службові слова
- Неформальні мови
- Непохідна основа
- Непохідне слово
- Неприкритий склад
- Непродуктивні афікси
- Нескладові звуки / нескладотворчі звуки
- Несправжні дифтонги
- Нефонетичні зміни
- Неформальні мови
- Номінативна функція слів
- Носові голосні й приголосні
- Нульова флексія
- Нульовий суфікс
О[ред. | ред. код]
- Обмеженість фонетичних законів
- Оказіоналізми
- Омографи
- Омоніми
- Омонімія морфем
- Омофони
- Омоформи
- Ономастика
- Описовий метод
- Опозиція, див. протиставлення фонетичні
- Опрощення морфологічної будови слова
- Орфографія
- Орфоепія
- Освоєння запозичених слів / фонетичне освоєння / граматичне освоєння
- Основа слова
- Основний варіант фонеми, див. інваріант фонеми
П[ред. | ред. код]
- Палаталізація
- Палаталізовані приголосні
- Палатальні приголосні
- Палатографія
- Парадигма
- Парадигматичні відношення
- Паралінгвістика
- Пасивна лексика
- Пасивні афікси
- Пасивні мовні органи
- Перенесення за схожістю
- Перенесення за суміжністю
- Перенесення за функцією
- Переносне значення слів
- Перерозклад складових частин слова
- Перцептивна функція звуків
- Писемна форма мови
- Письмо
- Піктограми
- Піктографія / піктографічне письмо
- Побутова етимологія
- Повнозначні слова
- Повтор слів, див. редуплікація
- Пов'язаний наголос
- Позалінгвістичні причини мовних змін
- Позиційні звукові зміни
- Полісемія
- Полісинтетичні мови
- Понятійне письмо, див. ідеографія
- Порівняльно-історичний метод
- Порожнина глотки
- Порожнина носа
- Порожнина рота
- Порядок слів як спосіб розрізнення граматичних значень
- Посереднє запозичення
- Постійний наголос, див. фіксований наголос
- Постпозитивні афікси
- Постфікси
- Похідна основа
- Похідне слово
- Походження мови
- Прагматика
- Практичне значення мовознавства
- Прамова, див. мова-основа
- Предикативність
- Предметне письмо
- Префікси
- Приглушення дзвінких приголосних у кінці слова
- Приголосні звуки
- Прикладна лінгвістика
- Прикритий склад
- Природа мови
- Природа назви
- Природничі науки
- Пристосування, див. акомодація
- Причини виникнення омонімії
- Причини мовних змін
- Продуктивні афікси
- Проклітики
- Просторіччя
- Протези
- Протиставлення фонетичні
- Професіоналізми
- Пряме значення слова
- Психолінгвістика
- Психологічний напрям у мовознавстві
- Пуризм
Р[ред. | ред. код]
С[ред. | ред. код]
- Самодійська сім'я мов
- Свистячі приголосні
- Семантика
- Семантичні неологізми
- Семасіологічна функція слів
- Семасіологія
- Семіто-хамітська сім'я мов, див. афразійська сім'я мов
- Сигніфікативна функція звуків
- Сигніфікативне значення слова
- Силабічне письмо, див. складове письмо
- Силовий наголос
- Сингармонізм
- Синоніми
- Синонімія граматична
- Синонімія лексична
- Синтагма
- Синтагматичні відношення
- Синтаксис
- Синтаксичні форми
- Синтетичні мови
- Синтетичні форми
- Синхронія
- Система мови
- Сім'ї мов
- Склад
- Складені форми, див. аналітичні форми
- Складове письмо
- Складові звуки / складотворчі звуки
- Слово
- Словозмінна функція афіксів
- Словосполучення
- Словотвір як учення про способи творення слів
- Словотвірна функція афіксів
- Словотвірний аналіз
- Слово-тип
- Словоформа
- Слово-член
- Слово як вираження поняття
- Слов'янська група мов
- Службові слова як спосіб вираження граматичних значень
- Сонорні звуки
- Соціальна класифікація мов
- Соціолінгвістика
- Специфіка у змінах фонетичної, лексичної і граматичної будов
- Спеціалізація значень слів, див. звуження значень слів
- Спіранти
- Споконвічні слова
- Спорідненість мов / близька спорідненість мов / віддалена спорідненість мов
- Способи вираження граматичних значень
- Справжні дифтонги
- Старописемні мови
- Статистичний метод
- Стилістична диференціація мови
- Стилістично забарвлена лексика
- Стилістично нейтральна лексика
- Структура мови
- Структурні одиниці мови
- Структурна схема речення
- Субституція
- Субстрат
- Судження
- Суперстрат
- Суплетивізм / суплетивні форми
- Суспільна природа мови
- Суфікси
- Схрещення мов
Т[ред. | ред. код]
У[ред. | ред. код]
Ф[ред. | ред. код]
- Фази в артикуляції звуків
- Фарингальні приголосні, див. глоткові приголосні
- Фізичний аспект у характеристиці звуків
- Фіксований наголос
- Філологія
- Філософський метод у мовознавстві
- Фінно-угорська сім'я мов
- Флексія основи, див. внутрішня флексія
- Флексія слова
- Флективні мови
- Фонема
- Фонематична транскрипція
- Фонетика
- Фонетична транскрипція
- Фонетичне членування мови
- Фонетичні закони
- Фонетичні зміни / Фонетичні процеси
- Фонографія
- Фонологічний аспект у характеристиці звуків, див. лінгвістичний аспект у характеристиці звуків
- Фонологія
- Формальні мови
- Форманти
- Форма слова
- Форми словозміни
- Форми словотворення
- Формотворчі афікси
- Фразеологізми
- Фразеологія як наука
- Фрикативні приголосні, див. щілинні приголосні
- Функції одиниць мов
- Функції мови
- Функціональні перенесення, див. перенесення за функцією
- Функціонування мов у різні періоди їх розвитку