Кормильцев Сергій Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Сергій Кормильцев
Особові дані
Повне ім'я Сергій Геннадійович Кормильцев
Дата народження 22 січня 1974(1974-01-22) (40 років)
Місце народження Барнаул, СРСР
Зріст 185 см
Вага 78 кг
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1991—1993 СРСР/Росія «Динамо» Б 48 (9)
1994—1996 Росія «Зоря» Л-К 109 (23)
1997—1998 Росія «Уралан» 58 (12)
1998—2000 Україна «Динамо» К 28 (1)
2000—2006 Росія «Торпедо» М 153 (9)
2007 Україна «Зоря» Л 3 (0)
2008 Росія «Динамо» Б 25 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1998 Росія Росія 1 (0)
2000—2004 Україна Україна 15 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 4 квітня 2011.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 4 квітня 2011.

Сергій Геннадійович Кормильцев (* 22 січня 1974, Барнаул, РРФСР) — колишній український та російський футболіст, півзахисник, відомий за виступами у складі київського «Динамо», московського «Торпедо», а також національної збірної України. Майстер спорту міжнародного класу України (2005)[1].

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Вихованець барнаульського футболу. На дорослому рівні дебютував 1991 року у друголіговому «Динамо» (Барнаул).

Згодом, протягом 1994—1996 років грав у складі команди «Зоря» (Ленінськ-Кузнецький), звідки був запрошений до представника російської першої ліги — «Уралана» з Елісти, з яким 1997 року виборов право виступів у розіграші вищої ліги сезону 1998. До Елісти гравець прибув на запрошення головного тренера команди, українського спеціаліста Павла Яковенка, який свого часу виступав за київське «Динамо» під керівництвом Валерія Лобановського. 1998 року молодий тренер порекомендував своєму вчителю, який на той час знову очолював «Динамо», звернути увагу на Кормильцева. За результатами перегляду однієї з ігор «Уралана» гравець, разом із партнером по команді Артемом Яшкіним, отримав запрошення до Києва[2].

У київському клубі дебютував 11 березня 1999 року у грі чемпіонату проти маріупольського «Металурга». Втім, на відміну від того ж Яшкіна, відразу закріпитися в основному складі «Динамо» не вдалося, грав за другу команду клубу, значну частину матчів головної команди розпочинав на лаві запасних. Усього провів у «Динамо» півтори сезони, відігравши за «Динамо» в чемпіонатах України 28 матчів та відзначившись одним забитим голом.

Після завершення сезону 1999-00 залишив Київ та повернувся в Росію, уклавши контракт з московським «Торпедо», у якому відразу отримав постійне місце в основному складі. Відіграв за «торпедівців» 6,5 сезонів, здобувши зокрема бронзові медалі російської першості у 2000. Залишив Москву влітку 2006 року, а на початку 2007 уклав піврічний контракт з луганською «Зорею». У цьому клубі був обраний капітаном команди, однак узяв участь лише у трьох її матчах у чемпіонаті України у березні 2007.

Після Луганська повернувся до рідного Барнаула, де грав за місцеву аматорську команду, восени 2007 очолював селекційну службу московського «Торпедо». Останнім професійним клубом в ігровій кар'єрі стало барнаульске «Динамо», в якому свого часу ця кар'єра й розпочиналася. 2008 року відіграв за барнаульський клуб у першому дивізіоні російського дивізіону 25 матчів, після зміни тренерського штабу команди прийняв рішення про завершення кар'єри гравця.

Виступи за збірні[ред.ред. код]

1998 року, виступаючи за «Уралан», отримав виклик до збірної Росії, яка експерементальним складом проводила контрольний матч проти бразильців. Участю у цьому програному росіяними з рахунком 1:5 матчі кар'єра Кормильцева у російській збірній й обмежилася.

Невдовзі після переїзду до Києва отримав пропозицію від Валерія Лобановського, який тоді одночасно очолював київське «Динамо» і національну збірну України, змінити громадянство та виступати за українську збірну. Приставши на цю пропозицію, вже 26 квітня 2000 року дебютував у складі збірної України у товариському матчі проти збірної Болгарії. Наступного разу був викликаний до української збірної вже з московського «Торпедо» навесні 2002. Усього взяв участь у 15 іграх головної команди України.

Матчі у складі збірних[ред.ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Росія Росія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
18/11/1998 Форталеза Бразилія Бразилія 5 – 1 Росія Росія товариський матч - Замінений на 38'
Усього Матчів 1 Голів 0
 Статистика матчів і голів за збірну — Україна Україна
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
26/04/2000 Софія Болгарія Болгарія 0 – 1 Україна Україна товариський матч - Вийшов на 72'
27/03/2002 Констанца Румунія Румунія 4 – 1 Україна Україна товариський матч - Вийшов на 46'
17/04/2002 Київ Україна Україна 2 – 1 Грузія Грузія товариський матч - Замінений на 56'
17/05/2002 Москва Україна Україна 2 – 0 Югославія Югославія товариський матч - Замінений на 65'
19/05/2002 Москва Україна Україна 0 – 2 Білорусь Білорусь товариський матч - Вийшов на 56'
21/08/2002 Київ Україна Україна 0 – 1 Іран Іран товариський матч -
07/09/2002 Єреван Вірменія Вірменія 2 – 2 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2004 -
12/10/2002 Київ Україна Україна 2 – 0 Греція Греція Відбір до ЧЄ 2004 - Замінений на 71'
16/10/2002 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 0 – 0 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2004 - Замінений на 88'
20/11/2002 Братислава Словаччина Словаччина 1 – 1 Україна Україна товариський матч - Замінений на 46'
12/02/2003 Ізмір Туреччина Туреччина 0 – 0 Україна Україна товариський матч - Вийшов на 88'
29/03/2003 Київ Україна Україна 2 – 2 Іспанія Іспанія Відбір до ЧЄ 2004 - Замінений на 63'
02/04/2003 Київ Україна Україна 1 – 0 Латвія Латвія товариський матч - Вийшов на 46'
30/04/2003 Копенгаген Данія Данія 1 – 0 Україна Україна товариський матч - Замінений на 46'
18/08/2004 Ньюкасл-апон-Тайн Англія Англія 3 – 0 Україна Україна товариський матч - Вийшов на 64'
Усього Матчів 15 Голів 0

Тренерська кар'єра[ред.ред. код]

Після закінчення кар'єри гравця увійшов до тренерського штабу барнаульского «Динамо». У вересні 2010 року був змушений подати у відставку як один з фігурантів скандалу, пов'язаного з участю представників тренерського штабу барнаульського клубу в іграх на тоталізаторі на матчі за участі їх команди[3].

Досягнення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Збірна України: по заслугах. (рос.)
  2. Артем Яшкін: Не варто було уходити з «Динамо», інтерв'ю гравця, лютий 2009 року. (рос.)
  3. Кормильцев та Бриткін полишили барнаульске «Динамо», новини на championat.ru (рос.)
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 697/2006 - Офіційне представництво Президента України

Джерела[ред.ред. код]