Корнелій Макушинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корнелій Макушинський
пол. Kornel Makuszyński
Kornel Makuszynski Polish poet 1931.jpg
Дата народження 8 січня 1884(1884-01-08)
Місце народження м. Стрий, Львівська область
Дата смерті 31 липня 1953(1953-07-31) (69 років)
Місце смерті м. Закопане, Польща
Громадянство Польща Польща
Мова творів польська
Рід діяльності поет, письменник, театральний критик, журналіст
Напрямок вірші, дитяча література
Премії

Polonia Restituta Komandorski.jpg

Корнелій Макушинський (пол. Kornel Makuszyński, 8 січня 1884, Стрий (нині Львівська область, Україна) — 31 липня 1953, Закопане Польща) — польський прозаїк, поет, фелейтоніст, театральний критик, член Польської Академії літератури.

Біографія[ред.ред. код]

Посмертна маска Корнелія Макушинського
Могила Корнелія Макушинського на Цвинтарі Достойних в м. Закопане
Пам'ятник Корнелію Макушинському в м. Закопане

Корнелій Макушинський народився 8 січня 1884го року у Стрию, у сім'ї Юлії Огоновської і Едварда Макушинського, полковника австрійського війська.

Відвідував IV гімназію ім. Яна Длуґоша у Львові. Винаймав скромну квартиру у львівського асенізатора і гицля Зіґла на Клепарові. У 14 років почав писати вірші. Перші їхні публікації з'явились у львівській газеті «Слово Польське»(«Słowo Polskie») коли письменникові було 16. У 1904 році став членом редакції цієї газети, займаючись театральними рецензіями.

Закінчив факультет польської літератури і романських мов Львівського університету імені Яна Казимира, пізніше навчався у Сорбонні у Парижі, де вивчав французьку літературу. Подорожував по Італії в компанії майбутніх польських літераторів Леопольда Стаффа, Яна Каспровича, Владислава Оркана. В середині 1915 року, так само як і тисячі мешканців Львова був евакуйований вглиб Російської імперії. Зовсім випадково затримався у Києві, де жило дуже багато поляків. Залишився там головою місцевого Союзу польських письменників і журналістів, а також літературним керівником київського Польського театру.

До Польщі повернувся після закінчення війни, у 1918 році, спочатку на декілька місяців до Львова, потім до Варшави. Мешкав там до 1944 року. За свою творчість отримав членство Польської Академії Літератури, нагороди ПАЛ «Золотий лавр» і почесне громадянство м. Закопане (проживав у ньому із 1945 р.).

Книжки Макушинського знайшли велику популярність серед молоді завдяки знанням дитячої психіки, вмілому конструюванню оповідання. Оптимізм, шляхетні моральні постави, віра в людську доброту, співчуття скривдженим — виховні якості його творів.

Помер Корнелій Макушинський 31 липня 1953 року, похований на Цвинтарі Достойних у місті Закопане. Його твори для дітей і молоді, перекладені багатьма мовами світу, друкуються і в Україні, у Львові.

У Стрию у притворі костелу Різдва Богородиці Карпатським товариством була встановлена пам'ятна таблиця Корнелію Макушинському.

Творчість[ред.ред. код]

Пам'ятник персонажу казок К. Макушинського — Козлику Матолку в Пацануві (Польща)
  • 1908 Połów Gwiazd перша видана казка
  • 1910 W kalejdoskopie
  • 1910 Romantyczne historie
  • 1910 Rzeczy wesołe
  • 1911 Zabawa w szczęście
  • 1912 Szewc Kopytko i kaczor Kwak(«Швець Копитко і качур Квак»)
  • 1913 Awantury arabskie
  • 1914 Straszliwe przygody
  • 1915 Perły i wieprze
  • 1916 Bardzo dziwne bajki (Bajka o królewnie Marysi, o czarnym łabędziu i o lodowej górze, Szewc Kopytko i kaczor Kwak, O tym jak krawiec Niteczka został królem, Dzielny Janek i jego pies)
  • 1917 Po mlecznej drodze
  • 1919 Piosenki żołnierskie
  • 1919 Słońce w herbie
  • 1925 Bezgrzeszne lata
  • 1928 O dwóch takich, co ukradli księżyc(«Про тих двох, що вкрали місяць») — на його основі знятий фільм і анімаційний серіал
  • 1929 Listy zebrane
  • 1930 Przyjaciel wesołego diabła(«Товариш веселого диявола») — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
  • 1932 Panna z mokrą głową(«Панна з мокрою головою») — на основі цієї казки було знято фільм і телевізійний серіал
  • 1933 Skrzydlaty chłopiec
  • 1933 Mały chłopiec
  • 1934 Uśmiech Lwowa
  • 1935 Wyprawa pod psem
  • 1935 Wielka brama
  • 1936 Złamany miecz
  • 1937 Awantura o Basię — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
  • 1937 Nowe bajki tego roku
  • 1937 Szatan z siódmej klasy — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
  • 1939 Za króla Piasta Polska wyrasta
  • 1939 Kartki z kalendarza
  • 1946 List z tamtego świata
  • 1957 Szaleństwa panny Ewy(«Шаленства панни Єви») — роман написаний в 1940, на його основі знято фільм і телевізійний серіал
  • Ballada o św. Jerzym
  • Człowiek znaleziony nocą
  • Dusze z papieru
  • Dziewięć kochanek kawalera Dorna
  • Król Azis
  • Moje listy
  • Narodziny serca
  • O duchach, diabłach i kobietach
  • Orlice
  • Pieśń o Ojczyźnie
  • Radosne i smutne
  • Romantyczne i dziwne powieści
  • Śmieszni ludzie
  • Wycinanki
  • Ze środy na piątek
  • Żywot Pani
  • Fatalna szpilka
  • Legenda o św. Jerzym
  • Liryki
  • Listy zakopiańskie
  • Listy ze Lwowa
  • O tym, jak krawiec Niteczka został królem
  • Poezje
  • Poezje wybrane
  • Smętne ballady
  • Śpiewający diabeł
  • Wesoły zwierzyniec
  • Drugie wakacje Szatana (відсутня книга, видання якої було заплановане на грудень 1939 р.)

Разом із польським письменником, Маряном Валентиновичом:

  • 1933 120 przygód Koziołka Matołka(«120 пригод козлика Матолка») (120, тому що книга містила 120 ілюстрацій) Українською мовою переклала казку Макушинського стрийська поетеса — Теодора Савчинська-Латик.
  • 1933 Druga księga przygód Koziołka Matołka
  • 1934 Trzecia księga przygód Koziołka Matołka
  • 1934 Czwarta księga przygód Koziołka Matołka
  • 1935 Awantury i wybryki małej małpki Fiki-Miki(«Пригоди мавпенятка Фікі-Мікі»)
  • 1936 Fiki-Miki dalsze dzieje, ten kto czyta, ten się śmieje
  • 1937 O wawelskim smoku
  • 1938 Wanda leży w naszej ziemi
  • 1938 Na nic płacze, na nic krzyki, koniec przygód Fiki-Miki
  • 1960 Legendy krakowskie (O wawelskim smoku, Wandzie)
  • 1964 Комбіноване видання Awantury i wybryki małej małpki Fiki-Miki
  • 1969 Комбіноване видання Przygody Koziołka Matołka

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]