Корнеліу Зеля Кодряну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корнеліу Зеля Кодряну
Corneliu Zelea Codreanu.jpg
Corneliu Zelea Codreanu
Народився 13 вересня 1899(1899-09-13)
Буковина
Помер 30 листопада 1938(1938-11-30) (39 років)
Валахія
Інші імена "Капітанул"
Титул Капітан Залізної гвардії Легіону Архангела Михайла (1927-38)
Попередник -
Наступник Хорія Сіма

Корне́ліу Зеля Кодря́ну (рум. Corneliu Zelea Codreanu, вроджений Корнелій Зелінський[1], 13 вересня 189930 листопада 1938) — ультраправий румунський політичний діяч, творець та очільник націоналістичної організації «Легіон Архангела Михайла» (Legiunea Arhanghelul Mihail), відомого також як «Залізна гвардія» (Garda de Fier). Послідовники іменували його «Капітан» (Căpitanul).

Біографія[ред.ред. код]

Народився на Буковині у 1899 р. Він був сином вчителя старших класів з невеличкого молдавського містечка. По батьковій лінії мав польське (Зелінський), а по материнській - німецьке походження.

Закінчив початковую школу, у 19121916 рр. навчався у військовому ліцеї в Менестіря-Дялу (Mănăstirea Dealu). Потім вступив на юридичний факультет у Яссах, де очолив Товариство студентів права. Під його керівництвом організація протестувала проти виключення з навчальної програми обов’язкової релігійної служби.

Під час І Світової війни, коли його батько пішов до армійських лав, втік з дому до частини, де той служив. Але внаслідок недостатнього віку йому відмовили в усіх військових підрозділах, до яких він намагався вступити.

У 19171918 рр. навчався у Військовій піхотній школі. Пізніше навчався у Берліні та Йені.

В рядах LANC[ред.ред. код]

У 1919 р., під час навчання в Ясах, Кодряну знайомиться з професором Олександром Кузою та робітником-націоналістом Костянтином Паску. Разом вони утворили Гвардію Національного Сумління, що практикувала крайній націоналізм у формі вуличної протидії лівим радикалам. Зрештою на базі цього гурту було сформовано Національну Християнську Лігу (LANC), яка під час парламентських виборів 1926 р. спромоглася отримати 120 000 голосів електорату, отримавши при цьому 10 депутатських мандатів у вищому законодавчому органі держави.

Поступово внаслідок розбіжностей поглядів щодо подальшого курсу розвитку LANC між Кодряну і Кузою виникають значні тертя. 24 червня 1927 р. Кодряну остаточно полишає її лави, протестуючи таким чином проти нерішучості й кволості реальних дій та внутрішньопартійного інтриганства.

«Легіон Архангела Михаїла»[ред.ред. код]

З 1924 р. Кодряну поступово творить власну організаційну структуру орденського типу. Початково проект мав назву «Братство Хреста», але у процесі оформлення організація змінила назву на «Легіон Архангела Михаїла»

Ідеологією Легіону був традиціоналістсько-консервативний релігійно-національний культ, тісно пов’язаний з правим містицизмом.

Основною ідеєю легіонерів було формування якісно нової нації для керування країною. Кожен легіонер мав жити з відчуттям внутрішнього зв’язку між минулим та майбутнім румунського народу.

Всередині Легіону утворюється бойова структура під назвою «Залізна Гвардія». Організаційна одиниця- гніздо. Уніформою легіонерів слугували зелені сорочки.

Легіон починає активну політичну діяльність. З 1931 р. Кодряну — депутат.

В червні 1932 р. за партію легіонерів проголосувало 70 674 виборці. Однак її популярність спричинила гостре незадоволення конкурентів, від короля і поліції до партій-суперниць. За наказом міністра внутрішніх справ Дуки організація Корнеліу Кодряну була заборонена. Через три дні троє легіонерів Дуку застрелили.

Діяльність Легіону[ред.ред. код]

У Легіоні з самого початку створення активно практикувалася фізична праця у сільській місцевості, матеріальна та моральна допомога людям фізичної праці.

У 1936 р. було офіційно відкрито Робітничий корпус Легіону, а також розпочато діяльність легіонерів у торгівельній сфері. Менш ніж за рік Комерційний батальйон Легіону заснував мережу легіонерських ресторанів, бакалійних лавок та майстерень. За рахунок доходів фінансувався відпочинок дітей з непривілейованих родин. Окрім того, Легіон керував благочинною організацією та санаторієм. Не очікуючи допомоги від уряду, зелені сорочки зводили власну Румунію.

Наприкінці 1936 р. 7 легіонерів вирушили до Іспанії на допомогу іспанським фалангістам. У січні наступного року Іон Мота, уповноважений капітан Легіону, і Васіл Марин, лідер бухарестських легіонерів, загинули в бою. Їх тіла доставили у Бухарест, де в останній шлях героїчних послідовників Кодряну проводжали десятки тисяч співвітчизників.

Загалом за період 1924-1937 рр. легіонери здійснили 11 вбивств, переважно з політичних мотивів. За цей же період було замордовано більше 500 зеленосорочечників. У квітні-грудні 1939 р. близько 1200 легіонерів заарештовано, кинуто за ґрати та знищено.

«Усі За Батьківщину»[ред.ред. код]

Легіон продовжував свою діяльність, хоча через законодавчу заборону Кодряну змушений був формально створити нову легальну партію – «Усі За Батьківщину» (Totul Pentru Tara, або ТРТ). Популярність легіонерів тим часом постійно зростає. Опозиційні партії почали терміново змінювати власні програмові засади, аби конкурувати з рухом Кодряну. Програма самого Легіону була підтримана успіхом фашистських рухів в масштабах Європи.

Водночас король знову намагається знайти компроміс з Кодряну, але той вкотре відповідає відмовою. Для монарха це стало останньою краплею. Новий міністр внутрішніх справ Калінеску ініціював заборону на діяльність політичних партій. Кодряну віддає наказ TPT саморозпуститися.

Кінець легіонерського руху[ред.ред. код]

30 листопада 1938 р. Кодряну та 13 його товаришів за наказом короля були заарештовані та страчені у безлюдній сільській місцевості.

Наступником Кодряну став Хорія Сіма. Але поновити дисципліну та структурованість «Залізної Гвардії» йому не вдалося. Спроба легіонерів 21-23 січня 1941 р. захопити владу закінчилася фіаско.

При режимі Антонеску Кодряну був визнаний видатним діячем, проте діяльність його партії відновлена не була.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вольфганг Випперман. Европейский фашизм в сравнении 1922-1982(Рос.)

Посилання[ред.ред. код]