Корній (ім'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корні́й — чоловіче ім'я, народна форма канонічного Корнелій. Інші народні форми — Корнило, Корнилій. Зменшено-пестливі форми — Корнійко, Корнієнько, Корнієчко, Корнієць, Корнилко, Корнусь, Корнюша[1].

Походження[ред. | ред. код]

Походить через старослов'янську і грец. Κορνήλιος від лат. Cornelius — «Корнелій», «з роду Корнеліїв». Це родове ім'я загальноприйнятного пояснення немає[2][3][4][5][6]. Існують такі версії щодо його походження:

Іменини[ред. | ред. код]

26 вересня[10].

Імена по батькові[ред. | ред. код]

Від імен Корній, Корнелій, Корнило та Корнилій утворюються відповідні форми по батькові: Корнійович, Корніївна, Корнелійович, Корнеліївна, Корнилович, Корнилівна, Корнилійович, Корниліївна[11].

Похідна прізвища[ред. | ред. код]

Від імен Корній, Корнилій та Корнило пішли прізвища: Корнєєв, Корнієнко, Корнійчук, Корнійчуков, Корнільєв, Корнілов, Корнілін, Корниленко.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. Власні імена людей. Словник-довідник. 3-тє вид. за ред. В. М. Русанівського. -К.:Наукова думка, 2005, — стор. 69
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9. — стор. 32
  3. Беринда П. Лексикон славенороський. 1627. (Перевидано фотоспособом. К., 1961). — стор. 217
  4. Петровский Н. А. Словарь русских личных имен. М., 1966., — стор. 135
  5. Илчев С. Речник на личните и фамилии имена у българите. София, 1969., — стор. 270
  6. Constantinescu N. A. Dictionar onomastic romînesc. [Bucureśti], 1963., — стор. 35
  7. Суперанская А. В. Как Вас зовут? Где Вы живете? М., 1964., — стор. 79
  8. Фасмер—Трубачёв — Фасмер М. Этимоло- гический словарь русского языка. Т. 1—4. Перевод с немецкого и дополнения О. Н. Трубачёва. М., 1964—1973., — Т. 4, — стор. 340
  9. Berneker E. Slavisches etymologisches Wörterbuch. 1. B. (A—L). 2. Aufl., Heidelberg, 1924; 2. B., 1. Lief. (M—Mor). Heidelberg, 1915., — Т. 1, — стор. 146
  10. Церковний календар на вересень 2011. Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 13 січня 2011.
  11. Великий тлумачний словник сучасної української мови К.; Ірпінь: ВТФ Перун. 2001. — стор. 1653

Див. також[ред. | ред. код]